АЛЬБЕ́РТІ (Alberti) Рафаель
• АЛЬБЕРТІ (Alberti) Рафаель
(16.XII 1902, м. Пуерто-де-Санта-Марія, пров. Кадіс)
- ісп. поет. Член КПІ з 1931. Учасник нац.-революц. війни в Іспанії 1936 — 39. Член Всесв. Ради Миру. Ранні вірші А. тяжіють до нар. поезії (зб. "Моряк на суходолі", 1924). П'єса "Фермін Галан" (1931) — про життя і героїчну загибель революціонера Ферміна Галана; цикл віршів "Іспанські селяни" (зб. "Гасла", 1934) — про боротьбу ісп. трудящих. Мужній боротьбі ісп. народу проти фашизму присвячені збірки віршів "Поет на вулиці" (1936), "На зламі" (1937), "Столиця слави" (1936 — 38). Після поразки респ. Іспанії А. жив в Аргентіні, Італії. У 1976 повернувся до Іспанії. Твори, написані в еміграції, спрямовані проти тиранії, утверджують ідеали соціалізму, миру. Це збірки "Прибій" (1944), "Балади і пісні ріки Парана" (1954), "Весна народів" (1957), "До живопису", "Вірші про любов" (обидві — 1967), "Вісім імен Пікассо, і я кажу те, що я кажу" (1970), а також драм. "офорт" "Ніч війни в музеї Прадо" (1956), кн. спогадів "Загублений гай" (ч. 1 — 2, 1959). Лауреат Міжнар. Ленінської премії "За зміцнення миру між народами" (1965). У 1932 з дружиною М. Т. Леон відвідав Рад. Союз. Брав участь у 1-му Всесоюзному з'їзді рад. письменників (1934). У 1964 побував на Україні, взяв участь у роботі Міжнародного форуму діячів культури, присвяченого 150-річчю з дня народження Т. Г. Шевченка, в Каневі виголосив "Слово на Тарасовій горі". У 1965 упорядкував збірку своїх творів для видання на Україні. Окремі вірші А. переклали М. Рильський, Л. Дмитерко, І. Вирган, В. Харитонов, О. Буценко, С. Борщевський.
♦ Тв.: Укр. перекл. — Поезії. К., 1969; [Вірші]. В кн.: Країна Рад — надія наша. К., 1977; [Вірші], "Всесвіт", 1984. № 4; 1986. №8; Рос. перекл. — Избранное. М., 1977.
В. Є. Харитонов.