Значение слова "ЧОЛОВІК" найдено в 15 источниках

ЧОЛОВІК

  найдено в  "Фразеологічному словнику української мови"
Бо́жий чолові́к, заст. Паломник, прочанин; юродивий. Божий чоловік положив Петрусеві на голову руку да й каже: — Добрий козак; по батькові пішов (П. Куліш); — Данила Бульбаша не знали? У Божого чоловіка прикинувся — почав ходити і влітку і взимку босий (П. Панч). як оди́н. 1. перев. з дієсл. Одностайно, дружно. — Тисяча солдатів, як один, зірвали гвинтівки з плеч і приставили їх до ноги (Ю. Смолич); Як один, всією громадою постановили Піски не пустити козаків у село (А. Головко); І б’ють гармати як один! (Ю. Яновський). як оди́н чолові́к. Ще хвилина — і враз, як один чоловік, ринула (купка чумаків) на розбишак (М. Коцюбинський). 2. Без винятку, всі. Всі полягли як один, тільки зброя та диски лишились (Леся Українка); Русалки, вбрані мов на свято, Постали — гожі як одна (П. Грабовський); Разом усміхнулися всі одинадцять співробітниць, усі як одна... (В. Логвиненко); Ці (бійці) — як один — в новому обмундируванні (О. Гончар). як оди́н чолові́к. Козаки заступились і за народ, і за свою віру .. І козаки піднялись як один чоловік (І. Нечуй-Левицький). 3. Чимсь схожі між собою (перев. позитивними якостями, рисами); однакові. Усе парубоцтво — як один.
  найдено в  "Толковом словаре украинского языка"

-а, ч.

1) Особа чоловічої статі; прот. жінка.

2) Одружена особа стосовно до своєї дружини.

3) Те саме, що людина. || Уживається при лічбі, вказівці на певну кількість людей.

••

Божий чоловік заст. — прочанин, паломник, юродивий.

4) заст. Селянин.


  найдено в  "Лексиконі львівському"
чоловік (чло́вік) 1. людина (м, ср, ст): Уклад травленя у чоловіка представляється як канал 6-7 метрів довгий. Коли сей канал є всюди свобідний і отвертий, то спожиті страви переходять через него без перешкоди (Дрималик)◊ ка́ждий чоловік до чогось зда́лий кожна людина має талант (Франко) ◊ раз чоловік молоди́й молодість швидко минає (Франко) ◊ чоловік їсть, аби́ жи́ти, а не жиє, а́би їсти (Франко) ◊ чоловіка відра́зу не пізна́єш (Франко)
  найдено в  "Большом украинско-русском словаре"


імен. чол. роду, жив.1. особа чоловічої статімужчина2. те саме, що "людина"человекімен. чол. роду, жив.одружена особа стосовно до своєї дружинимуж

  найдено в  "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "
-а, ч. 1》 Особа чоловічої статі; прот. жінка.
2》 Одружена особа стосовно до своєї дружини.
3》 Те саме, що людина.
|| Уживається при лічбі, вказівці на певну кількість людей.
Божий чоловік заст. — прочанин, паломник, юродивий.
4》 заст. Селянин.
  найдено в  "Українсько-російському словнику"
1) мужчина, разг. мужик 2) (по отношению к своей жене) муж; супруг 3) (преим. с определ. её, свой и т.п.) разг. мужик чоловіче (добрий) — разг. добрый человек; реже разг. хозяин, почтенный, почтеннейший, любезный 4) человек
  найдено в  "Словнику синонімів Караванського"
не жінка, р. мужчина; (законний) дружина, подружжя, ф. старий, мій, р. муж; ЖМ. людина, особа; ЕВ. не пан, селянин; чоловічок, чолов'яга, чоловічище.
  найдено в  "Словнику синонімів Полюги"
(людина чоловічої статі) розм. мужчина, чолов'яга, дядько, мужик; (одружений, щодо своєї дружини) дружина, подружжя, муж.
  найдено в  "Українсько-польському словнику (Мар'яна Юрковського, Василя Назарука)"
-а m 1. człowiek 2. mąż, małżonek ~ дочки mąż córki (zięć) ~ сестри mąż siostry (szwagier) 3. mężczyzna
  найдено в  "Орфоэпическом словаре украинского языка"
{чолоуві́к} -ка, м. (на) -кові/-ку, кл. -ві́чеи, мн. -ві́кие/-ловіки́, -ві́кіў/-ловікі́ў два чолоуві́кие.
  найдено в  "Орфографічному словнику української мови"
чолові́к іменник чоловічого роду, істота
T: 48 M: 0 D: 0