Значение слова "ЧИТАТИ" найдено в 14 источниках

ЧИТАТИ

  найдено в  "Фразеологічному словнику української мови"
чита́ти (вичи́тувати) / прочита́ти (ви́читати) моли́тву кому і без додатка. Дорікати кому-небудь, лаяти, сварити когось. (Храпко:) А то все що на шармака воно (добро) доводиться (дістається), нетруджена копійка до рук доходить! (Галя:) Та буде вже, папо, цю молитву читати (Панас Мирний); — Та піди ж та прочитай молитву Солов’їсі. Хіба ж ти не бачиш, що вона мене їсть, як іржа залізо... (І. Нечуй-Левицький); — І як ото ти смієш балакати з моїми ворогами, коли я цього не хочу! Потривай же! Я ж тобі дома вичитаю молитву! (І. Нечуй-Левицький). чита́ти (вичи́тувати) / прочита́ти (ви́читати) нота́ції (нота́цію, мора́ль) кому. Дорікаючи або лаючи когось, давати настанови, поради. Покликавши прикажчика, Густав Августович взяв його за лікоть і, відвівши в бік від Софії, став читати йому нотацію (О. Гончар); Ображена вихователька негайно поскаржилася директорові. Директор розгнівався і, коли Петро повернувся з купання, прочитав йому сувору нотацію (І. Багмут). чита́ти / прочита́ти між (помі́ж) рядка́ми (рядкі́в). Здогадуватися про прихований зміст написаного, сказаного і т. ін.; розуміти підтекст висловлювання. Поміж рядками ненароком Духовним він читає оком Рядки незримі (Переклад М. Рильського). чита́ти / прочита́ти про́повідь (ле́кції, ле́кцію) кому. Повчати кого-небудь. — Ти що ж, на всю ніч найнялась мені проповіді читати (Григорій Тютюнник); — Більше ніякої моральної проповіді я йому не читав. Мій Іван і вирівнявся! (З журналу); — Ви мені, батьку, лекцій не читайте (О. Довженко). як (мов, на́че і т. ін.) з кни́жки чита́ти (вичи́тувати), зі сл. розка́зувати, розповіда́ти і под. Без запинки, дуже чітко. — А казок яких він уміє розказувати .. Чи страшної, чи смішної, — як з книжки читає (Панас Мирний); О. (отець) Гервасій був чоловік з головою! Як розкаже було що з давнини, то наче з книжки вичитує, аж зітхнеш, слухаючи (А. Свидницький). як (мов, ні́би і т. ін.) по Псалтирю́ чита́ти. Дуже чітко, швидко, без запинки. Усе мені одказує (Катря), як наче по Псалтирю читає (Марко Вовчок).
  найдено в  "Толковом словаре украинского языка"

-аю, -аєш, недок.

1) перех. і неперех. Сприймати що-небудь записане літерами, письмовими знаками і т. ін.; вимовляти для слухачів щось написане, надруковане. || Уміти сприймати, розуміти що-небудь написане, надруковане. || Проводити час за книгою, займатися читанням. || Знайомитися з якимсь твором, рукописом, взагалі творчістю кого-небудь.

2) перех. і неперех. Промовляти напам'ять (уголос або про себе) який-небудь текст; декламувати.

3) перех. Викладати слухачам які-небудь відомості, зміст чого-небудь. || перех. і неперех. Вести лекційний курс у навчальному закладі.

4) перех. Відтворювати зміст, значення чого-небудь за знаками, рисками, лініями і т. ін. Читати партитуру.

5) перех., перен. За якими-небудь слідами, знаками, зовнішніми виявами розпізнавати, розгадувати внутрішній зміст, переживання, події і т. ін.

6) перех. Промовляти (вголос або про себе) який-небудь текст, фрази з настановою, повчанням. Читати молитву. Читати мораль.

••

Читати псалтир над ким, по кому — здійснювати обряд читання псалтиря над покійником.


  найдено в  "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "
-аю, -аєш, недок. 1》 перех. і неперех. Сприймати що-небудь записане літерами, письмовими знаками і т. ін.; вимовляти для слухачів щось написане, надруковане.
|| Уміти сприймати, розуміти що-небудь написане, надруковане.
|| Проводити час за книгою, займатися читанням.
|| Знайомитися з якимсь твором, рукописом, взагалі творчістю кого-небудь.
2》 перех. і неперех. Промовляти напам'ять (уголос або про себе) який-небудь текст; декламувати.
3》 перех. Викладати слухачам які-небудь відомості, зміст чого-небудь.
|| перех. і неперех. Вести лекційний курс у навчальному закладі.
4》 перех. Відтворювати зміст, значення чого-небудь за знаками, рисками, лініями і т. ін. Читати партитуру.
5》 перех. , перен. За якими-небудь слідами, знаками, зовнішніми виявами розпізнавати, розгадувати внутрішній зміст, переживання, події і т. ін.
6》 перех. Промовляти (вголос або про себе) який-небудь текст, фрази з настановою, повчанням. Читати молитву. Читати мораль.
Читати псалтир над ким, по кому — здійснювати обряд читання псалтиря над покійником.
  найдено в  "Словнику синонімів Караванського"
прочитувати, за-, (ще раз) пере-; (неуважно) перебігати очима, (запоєм, романи) човпти; (по складах) слебезувати, складати слова; (вірш) деклямувати; (лекції) викладати; (думки) розгадувати; (молитву) відчитувати, проказувати; (мораль, кому) ІД. вичитувати; п-к -АЮЧИЙ, що читає, здатний прочитати, звиклий читати, читач, (на сцені) читець, (знавець письма) письменний, грамотний.
  найдено в  "Словнику українського сленгу"
(-аю, -аєш) недок.; мол. Пити спиртні напої. ПСУМС, 77. ♦ Читати ботаніку, крим. Розповідати про те, що всім відоме. БСРЖ, 166; СЖЗ, 112; ЯБМ, 2, 537. Читати братів Стругацьких, мол.; жарт.-ірон. Блювати.
  найдено в  "Лексиконі львівському"
чита́ти :◊ чита́ти очена́ш → "Оченаш" ◊ чита́ти па́тер-но́стер → "патер-ностер"
  найдено в  "Сербско-русском словаре"
чита́ть читати буквицу( вакелу) — жури́ть, распека́ть, отчи́тывать
  найдено в  "Орфографічному словнику української мови"
чита́ти дієслово недоконаного виду
  найдено в  "Орфоэпическом словаре украинского языка"
{чиета́тие} -а́йу, -а́йеиш.
  найдено в  "Українсько-білоруському словнику"
прачытаць
чытаць
  найдено в  "Українсько-білоруському словнику"
прачытаць чытаць
T: 38 M: 0 D: 0