ДЕ-ФАКТО (лат. de facto, букв.- на деле), фактически; в междунар. праве одна из форм признания гос-ва или правительства, означающая официальное, но неполное признание. Обычно признание Де-ф. носит временный характер, является как бы переходным этапом перед признанием де-юре. См. также Признание государства.
Словарь иностранных слов.- Комлев Н.Г.,2006.
Новый словарь иностранных слов.- by EdwART, ,2009.
Большой словарь иностранных слов.- Издательство «ИДДК»,2007.
Толковый словарь иностранных слов Л. П. Крысина.- М: Русский язык,1998.
Бизнес. Толковый словарь. — М.: "ИНФРА-М", Издательство "Весь Мир".Грэхэм Бетс, Барри Брайндли, С. Уильямс и др. Общая редакция: д.э.н. Осадчая И.М..1998.
Словарь бизнес-терминов.Академик.ру.2001.
НАСПРА́ВДІ (у відповідності до реального стану речей), СПРА́ВДІ, ДІ́ЙСНО, У ДІ́ЙСНОСТІ, ФАКТИ́ЧНО, ПРАКТИ́ЧНО, ДЕ-ФА́КТО книжн., НАСПРА́ВЖКИ (НАВСПРА́ВЖКИ) розм.; ПО СУ́ТІ (перев. при уточненні); НАЯВУ́ (не в мріях, не уві сні). Ці дощові краплі на траві завжди триматимуться в моїй пам'яті, з часом вони навіть здаватимуться мені яскравішими й кращими, ніж були насправді (Є. Гуцало); Так сміється, що не можна зрозуміти, чи жартує чоловік, чи й справді жде копійчину (М. Стельмах); — Ви дивуєтесь?.. А воно так дійсно було, — от я вам зараз оповім (М. Коцюбинський); Ми йшли.. тією самою стежкою, що, здавалось, кінчалася морем, але в дійсності вона кінчалася сходами (Леся Українка); Він став у Річинських нібито за кухаря, а фактично був і камердинером, і лакеєм, і взагалі метрдотелем (Ірина Вільде); — А що ж вас, Гавриловичу, насправжки турбує? — доскіпується Балута (І. Кириченко); Петро Степанович формально став цивільним співробітником військової газети, а по суті — ще ближче зійшовся з військовими (В. Кучер); А ти, дівчино, жди його і в снах і наяву відгавкуйся од масних натяків управителя і Пігловського (М. Стельмах).
Политическая наука: Словарь-справочник.сост. проф пол наук Санжаревский И.И..2010.
Словарь финансовых терминов.
(от лат. de facto, букв. - на деле, фактически; англ. de facto) - в международном праве форма признания государства или правительства, означающая официальное, но не окончательное признание. Признание Д.-ф. предполагает наступление определенных правовых последствий, однако оно обычно имеет временный характер, нередко является как бы переходным этапом к признанию де-юре.
признание де-факто - 事实上承认