ЄДИНОВІ́РНИЙ, а, е.
Прикм. до єдинові́рство.
Боже мій, єдиносущий і єдиновірний володарю душі моєї, клянусь я Тобі, що ніколи і ніде не зраджу віри рідної, бо вона є суттю моєї суті (з рел.-церк. літ.).
Який має однакову з ким-небудь віру, релігію.
II -ого, ч.1) Людина однієї з кимось віри, релігії.
2) Прихильник єдиновірства (у 2 знач.).
3) Однодумець.
ЄДИНОВІРНИЙ – ЄДИНОВІРСЬКИЙ
Єдиновірний. Який має одну і ту саму віру, релігію з кимсь: єдиновірні народи.
Єдиновірський. Який стосується єдиновірства – старообрядської секти: єдиновірська церква.
Trosbröder