Значение слова "РОЗПАЧЛИВИЙ" найдено в 16 источниках

РОЗПАЧЛИВИЙ

  найдено в  "Словнику української мови у 20 томах"

РОЗПА́ЧЛИВИЙ, а, е.

1. Який виражає розпач; сповнений, перейнятий розпачем.

У нас в хаті ридання голосне та гірке, та розпачливе (Марко Вовчок);

У Василька був такий розпачливий вигляд (О. Донченко);

Над водою розлігся розпачливий зойк (М. Стельмах);

Степан Онуфрійович .. ніби й не чув зойків та розпачливих питань дружини (Ю. Збанацький);

// Який впав у розпач; охоплений розпачем.

* Образно. Єсть у мене одна Розпачли́ва, сумна, Одинокая зірка ясна́я (Леся Українка);

// у знач. ім. розпа́чливий, вого, ч.; розпа́члива, вої, ж. Людина, що впала в розпач, піддалася розпачу.

Скажи мені, фантазіє дивна, .. Як певную мету вказати розпачливим? (Леся Українка).

2. Дуже тяжкий; безпорадний, безвихідний.

Даремне думаєте, що я вже в такому розпачливому моральному стані (Леся Українка).


  найдено в  "Словнику синонімів української мови"

НЕВТІ́ШНИЙ (про важкий психічний стан, почуття, плач і т. ін. — який неможливо втішити чим-небудь, заспокоїти), БЕЗУТІ́ШНИЙ, НЕРОЗВА́ЖНИЙ, НЕРОЗВА́ЖЛИВИЙ, НЕВТИШИ́МИЙ, БЕЗВИ́ХІДНИЙ, БЕЗПРОСВІ́ТНИЙ підсил. (про почуття, стан); РОЗПА́ЧЛИВИЙ (сповнений безнадії, розпачу); НЕЗБУ́ТНІЙ, НЕПОЗБУ́ТНІЙ (про важкий психічний стан — який не минає, якого важко позбутися). Сльози, безпорадні невтішні жіночі сльози обеззброювали його (І. Рябокляч); Весільна пісня крає серце Мар'яні, тьмарить душу, сповнює її безутішним горем (А. Шиян); Сиділа собі (Мотря) та плакала нерозважними, дрібними сльозами... (Панас Мирний); Бідняцькі думи, невтишимі болі Укладені в слова, як сталь, дзвінкі (А. Малишко); Він напам'ять знає скупі, сповнені безвихідної гіркоти речення (Н. Рибак); Скільки горя, скільки безпросвітного смутку в кожнім слові Ярини (О. Левада); — Не чіпайте! — розітнувся її розпачливий зойк (Д. Бузько); Учитель.., з пожовклим лицем і очима, повними незбутньої туги, лише зрідка вимовляв якесь слово (С. Журахович). — Пор. 1. безнаді́йний.


  найдено в  "Толковом словаре украинского языка"

-а, -е.

1) Який виражає розпач; сповнений, перейнятий розпачем. || Який впав у розпач; охоплений розпачем. || у знач. ім. розпачливий, -вого, ч.; розпачлива, -вої, ж. Людина, що впала в розпач, піддалася розпачу.

2) Дуже тяжкий; безпорадний, безвихідний.



  найдено в  "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "
-а, -е.1》 Який виражає розпач; сповнений, перейнятий розпачем.
|| Який впав у розпач; охоплений розпачем.
|| у знач. ім. розпачливий, -вого, ч. ; розпачлива, -вої, ж. Людина, що впала в розпач, піддалася розпачу.
2》 Дуже тяжкий; безпорадний, безвихідний.

  найдено в  "Орфоепічному словнику української мови"

розпа́чливий

[розпачлиевией і роспачлиевией]

м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і


  найдено в  "Українсько-польському словнику"

[rozpaczływyj]

прикм.

rozpaczliwy, beznadziejny


  найдено в  "Большом украинско-русском словаре"


ад'єктив1. який виражає розпач2. дуже тяжкий; безпорадний, безвихіднийотчаянный


  найдено в  "Словнику синонімів Караванського"
(стан) безвихідний, безнадійний, безпорадний; (крик) відчайдушний, несамовитий, нестямний, шалений, дикий.
  найдено в  "Українсько-англійському словнику"

Deplorable, heart breaking, heartrending, sad, desperate


  найдено в  "Українсько-китайському словнику"

【形】 绝望的, 悲观失望的


  найдено в  "Орфоэпическом словаре украинского языка"
{розпа́члиевией і роспа́члиевией} м. (на) -вому/-вім, мн. -ві.
  найдено в  "Словнику синонімів Вусика"

див. сумний


  найдено в  "Словнику синонімів Полюги"
(який пройнятий відчаєм) відчайдушний, безнадійний.
  найдено в  "Правописному словнику Голоскевича"

Розпа́чливий, -ва, -ве


  найдено в  "Українсько-російському словнику"
полный отчаяния, отчаянный
  найдено в  "Орфографічному словнику української мови"
розпа́чливий прикметник
T: 25