антонома́зія
• антономазія
(грец. 'αντονομασία — перейменування)
- поетичний троп, різновид метонімії, який полягає в непрямому називанні літ. персонажа (інколи предмета, явища). Є два види А.: 1) Означення особи власним іменем літ. чи міф. героя, який виступає найбільш характерним носієм певної риси, якості, становиша, напр.: "Слухайте, слухайте всі, // Часу нового Горації!" (М. Рильський). 2) Означення особи (переважно славетної людини, героя) через вказівку на її суттєві риси, вчинки: "Де ж ти? /Великомучениче святий? / Пророче божий?" (Т. Шевченко) — йдеться про Лермонтова, хоч ім'я поета й не називається. А. може розгортатися як перифрастичний опис (див. Перифраз). В окремих випадках близько до А. стоїть евфемізм.
М. П. Бондар.
-ї, ж.
Літературний прийом: заміна загального на власне імен історичної особи, літературного персонажу. || Заміна прямого імені описовим найменуванням особи.