ҐАВОЛО́В, а, ч., зневажл.
Про людину, яка ходить без діла, байдикує.
Відповідала [Лукія] покупцям і ґаволовам, .. спокійно вкидала в хряпкий глечик одержані гроші (О. Ільченко);
– Ґаволови! – і собі лайнув поліцаїв Ксянда (М. Стельмах);
Не пам'ятаю – парк чи сквер міський зібрав великий натовп щасливих ґаволовів: школярі, студенти, металурги, кагебісти, наш брат солдат, старі пенсіонери дивилися на виставку собак (В. Стус).
-а, ч., зневажл.
Про людину, яка ходить без діла, байдикує.
див. ледачий