АНАЕРОБІО́З, у, ч., біол.
Здатність деяких організмів жити й розвиватися без вільного кисню.
Поняття анаеробіоз введене у 1861 р. Л. Пастером, який показав, що мікроорганізми, які викликають маслянокисле бродіння, гинуть за наявності кисню (з наук.-попул. літ.).
-у, ч., біол.
Здатність деяких організмів жити й розвиватися без вільного кисню.
[anaerobioz]
ч.
anaerobioza біол.