Обл. центр України, у Прикарпатті, на р. Бистриця-Солотвинська і Бистриця-Надвірнянська (притоки р. Бистриці, басейн Дністра); 226 тис. мшк.; центр видобутку і переробки нафти та природного газу, підприємства металообробної та машинобудівної, хіміч., деревообробної, легкої, харчової промисловості; залізнично-шосейний вузол; культурний і науковий центр (4 вузи, в тому числі унів., нафти і газу інститут; 2 театри, філармонія, музеї); парафіяльний лат. собор (1672-1703), барокова вірменська церква (1742, у власності Укр. Автокефальної Православної Церкви), бароковий кафедральний собор Св. Воскресіння (1753-63, у власності Укр. Греко-Католицької Церкви), міська ратуша кінця XVII ст. Заснований 1662 на місці с. Заболоття А. Потоцьким, поділяв долю Галичини, 1919 місцеперебування уряду ЗУНР, тут прийнято акт про об'єднання ЗУНР та УНР, у ХХ ст. осередок антикомуністичного та національно-визвольного руху; 1962 перейменований на честь І. Франка.
[iwano-frankiws'k]
ч.
Iwano-Frankowsk
геогр. н. м.
Ivano-Frankivsk (Україна)
地理 伊凡诺-弗兰科夫斯