Значение слова "ЇДА" найдено в 21 источнике

ЇДА

найдено в "Словнику чужослів Павла Штепи"

1. їжа, їдло, їдження, наїдок, їстівне, харч, спожива, пожива, страва, потрава, варево, варунок, мерендя, м'ясиво, набіл, чаровина

2. поїдка, перекуска, сніданок, полуденок, передобідок, обід, підвечірок, вечеря, посюх, потіпака, потіпаха

3. бабка, балабан, балабух, балабуха, балабушка, балабушок, бандурчаник, бануш, бануша, баранина, бароболяник, бігос, бобалька, борщ, борщик, борщичок, бриндза, будз, бужанина, бундз, буреки, бут, буханець, бухинка, буцик, буць, валюх, вареник, варениця, варя, варянка, вергун, верхнина, верч, вишкварки, вівсяник, вівсянка, воловина, вуджанина, галамбець, галух, галуха, галушка, галушечка, гамуля, гижки, голубці, гречаники, грисяк, грінка, гусячина, габлина, джур, жур, дзема, дзер, дьобанка, дивень, драглі, заварка, завиванці, заливанці, загрібок, заколота, закришка, заправа, запражка, засмажка, затираха, затірка, зрази, зупа, зупка, каленик, калиник, калита, кальник, кандьор, капусниця, капусняк, каша, кашиця, кашечка, кванька, квасок, квасоля, кевбик, кисіль, кишка, клюска, книш, ковбаса, ковбаска, ковбик, коливо, колобок, коря, коржик, креплики, крип'янка, кришанець, кукуц, кулага, кулеба, кулеша, кулешик, куліш, кулибка, кутя, курятина, кухвет, ладка, лазунка, леквар, лемішка, лехваря, лизанка, логаза, локшина, локша, локшинка, локшенька, мазурок, макарони, макорженик, макушенка, малай, малата, мамалиґа, мадебуряник, мандрика, мантула, марципан, мачанка, медівник, медяник, масло, маслянка, мелайник, меляса, милай, млинець, мнишок, мнишки, молодойка, морозиво, мучанка, налисник, нещадим, окіст, оладок, омаста, осмака, осія, олій, осух, осушок, осушечок, паляниця, паляничка, паленя, палянка, пампух, пампуха, пампушка, пампушок, папушник, паруха, паска, пасочка, пастрама, перевертаник, перепічайка, перепічка, перепічечка, печеня, печериці, печінка, пизи, пиріг, пиріжок, пиріжечок, підпалок, підпасичик, підсуканець, підчас, ліспа, плачинда, плечинда, пляцинда, плескана, плескач, плетеник, повидло, повидлянка, покруп'янка, полоток, помана, поскрібок, потапці, потравка, приправа, приправка, присипаник, присканець, присмака, прищ, прісняк, прісняник, просільне, пряжанка, пряженя, пундик, питря, пшенишник, пшоняник, риндзя, рип'яник, розсіл, розсільниця, росівниця, рябко, ряжунка, салата, сало, салонина, сальник, сальце, сапетон, свинина, семенуха, сир, сирок, сирник, січеник, сколотиня, сколотяник, сластьон, слив'янка, смажанина, смалець, сокове, солодощі, соложеник, солодуха, соломаха, саламаха, солонина, стиранка, сторчак, стовпець, ступень, суржик, таратура, телятина, тістечка, товченик, товченка, токан, узвар, узварець, фляки, флячки, хляки, холодець, хоми, хрущі, цвітли, чера, чир, шара, шинка, шкварки, шкраб, шпундрі, щулики, щупоня, щерба, щербиця, щербичка, юшка, юшечка, ягні, яєшня


найдено в "Словнику синонімів української мови"

ЇДА́ (прийняття їжі), Ї́ЖА розм., ТРА́ПЕ́ЗА жарт., ірон., Ї́ДЖЕННЯ діал. Жвавій Прісьці обридла така повільна їда (Леся Українка); Сагайда їсть, голосно жвакаючи. Після їжі йому хочеться закурити (О. Гончар); У Гершка Мідника придбавши кавуна, Ми десь ховалися поміж гілля нависле, І йшла тоді у нас трапеза негучна (М. Рильський); Забава розпочалась, як се звичайно буває на Великдень, їдженням свяченого (О. Кобилянська).

Ї́ЖА (те, що їдять люди, тварини), ЇДА́ розм., ПОЖИ́ВА розм., ПОЖИ́ВОК розм., ПОКО́РМ розм., СПОЖИ́ВА розм., ПОТРА́ВА рідше, СПОЖИ́ВОК рідше, СПОЖИ́ТОК рідко, ЇСТВО́ заст., ЇДЛО́ діал., З'Ї́ЖА діал., ПОЖИ́ТОК діал.; СТРА́ВА, ЇСТІВНЕ́, ЗАЖИ́ВОК заст., Ї́ДЖЕННЯ діал. (перев. те, що їдять люди); ТРА́ПЕ́ЗА (у монастирі). Поспєлов з Істоміним взяли рушниці і пішли полювати, щоб внести приємний додаток до корабельної їжі (З. Тулуб); Сіно перетоптали за зиму, а з житньої соломи що за їда? Даємо коровам, так що ж з неї за користь (Григір Тютюнник); Пісок, пісок, Та колючки — пожива бідного верблюда (М. Шеремет); — Хліб та вода, ото єдиний мій поживок (І. Нечуй-Левицький); — Гой, козаченьку, пане ж мій, Який же буде покорм твій? — Будем їсти соломаху, Козацькую затираху (пісня); Тут їли рознії потрави, І все з полив'яних мисок (І. Котляревський); І знов довгі роки упертої праці, терплячої безупинної праці мурашки, що ледве здобуває собі злиденний споживок (З. Тулуб); Забігаю в хату торбинку з їством на пасовище прихопити (О. Ковінька); — Підем у привокзальний буфет, там я вчора бачив оливки, з Греції привезли. Треба ж і нам спробувати це аристократичне їдло (М. Стельмах); Корисна в городі з'їжа, он які гладкі відтіля вертаються (Панас Мирний); Сояшник пишний, нікчемний будяк, Все їй (бджолі) іде на пожитки (І. Манжура); Прийшов він раз обідать до Дем'яна, А у Дем'яна страва добрая була: І маслечко, і сало, і сметана (Л. Глібов); (Антон:) Дівчата, ставте на стіл, що там є їстівного (М. Кропивницький); Було, що в себе лиш і мали заживку — горня картоплі (С. Чорнобривець); За сидження нема їдження (М. Номис); — Умивайтесь, трапеза чекає на столі (І. Микитенко). — Пор. 1. стра́ва, харчі́.


найдено в "Приповідках або українсько-народній філософії"

Без їди не хочеться пити води.

Воду п'ється звичайно по ситім харчі.

Ласа їда животу біда.

Смачна страва дається їсти багато, а опісля болить живіт від неї.

Лобода, то панська їда, а хлопська нужда.

Пани лободу приправляють, та смачно їдять, а бідні їдять лободу на переднівку з великого браку харчів.

От то мені їда, хліб і вода.

Нарікання робітника на скупу їду при тяжкій праці. Хліб і вода, це номінальна пожива.

Хліб та вода, то козацька їда.

Звичайна пожива козаків у дорозі.

Хто клопочеться, тому їсти не хочеться.

Хто журиться, той не годен їсти.

Яка їда, така й робота.

Лихо годують, лихо робить.

Якби тільки в їду дуфав, то б ніколи нічого не мав.

Не треба всього проїсти, що заробиться, треба і щадити.


найдено в "Літературному слововживанні"

ЇДА – ЇЖА – СТРАВА

Їда. Споживання їжі: швидка їда, готуватися до їди.

Їжа, їжі, ор. їжею. Харчі: калорійна їжа, готувати їжу, засвоювати їжу.

Страва. Приготовлені для їди продукти харчування – варені, смажені, печені тощо, а також узагалі їжа, готова для споживання. Знов молодиці понаставляли на стіл усякої страви... знов десь набрались печені кури, гуси; знов принесли вареників у сметані та всяких пундиків (І.Нечуй-Левицький); Прийшов він раз обідать до Дем’яна. А у Дем’яна страва добрая була: І маслечко, і сало, і сметана (Л.Глібов).


найдено в "Словнику синонімів Вусика"

Варево, вариво, зажива, заживок, закуска, їдло, їжа, їство, їстиво, їстина, їстовня, жрання (грубе), квашенина, корм, лагомина, ласощі, наїдок, недоїдки, пайок, перезймівок, перекуска, пісне, піснятина, пожива, поживок, покори, потрава ("Ріжуть на потраву птицю"), припас, приправа, приправка, присмажка, присмака, провізія, продовольство, продукти, прожиток, прокорм, ситощі, скоромина, скоромне, смаженина, солодощі, солонина, споживок, спрожиток, страва, "тормозок", харч, харчі, ядь


найдено в "Українсько-англійському словнику"

1) (дія за знач. їсти) meal, eating

час їди — mealtime

після їди — after one's meal

перед їдою — before taking one's meal

2) розм., рідк. (їжа) food


найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-и, ж.

1) Дія за знач. їсти 1).

2) розм., рідко. Те саме, що їжа 1).



найдено в "Українсько-польському словнику"

[jida]

ж.

pokarm, jedzenie


найдено в "Большом украинско-русском словаре"


імен. жін. родуеда


найдено в "Українсько-китайському словнику"

【阴】

1) 食物, 食品

2) 吃, 食


найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "
-и, ж. 1》 Дія за знач. їсти 1).
2》 розм. , рідко. Те саме, що їжа 1).

найдено в "Українсько-польському словнику (Мар'яна Юрковського, Василя Назарука)"
-и, їжа -і ż jedzenie, pokarm; jadło перед їдою przed jedzeniem після їди po jedzeniu
найдено в "Правописному словнику Голоскевича"

Їда́, їди́, їді́, їдо́ю


найдено в "Українсько-російському словнику"
разг. еда; пища (продукты); снедь собир.
найдено в "Орфографічному словнику української мови"
їда́ іменник жіночого роду
T: 39