Значение слова "АЛЕГОРІЯ" найдено в 22 источниках

АЛЕГОРІЯ

найдено в "Українській літературній енциклопедії"

алего́рія

• алегорія

(від гр. 'αλληγορία, від 'άλλος — інакший і 'αγορεύω — говорю) — один з видів іносказання, в якому конкретний образ є формою розкриття абстрактного уявлення, судження, поняття. Суть А. становить внутр. порівняння певного явища з іншим. Алегоричний образ відзначається, як правило, загальновпізнаваним характером. Внаслідок своєї предметної конкретності він не вичерпується інакомовленням, проте й не позбавлений внутр. можливостей для розгортання у містке худож. узагальнення. У зв'язках з А. перебувають символ, параб.ла, міф, знак. А. постала на межі понятійного образно-худож. мислення з розкладом культової міфології, звідки взято багато алегоричних образів. У літературі на А. засновані жанри притчі, аполога, байки. А. зустрічається в перекладних повістях давньої укр. л-ри, в проповідях і полемічних творах, у шкільній драмі (персоніфікація загальних моральних понять — Доброчинність, Заздрість тощо). Складніший вид А. — наділення істот, предметів рисами людського характеру, включення їх у житейську ситуацію з метою дидактичного унаочнення. В л-рі нового часу побутує в байці та інших жанрах лірики й епосу. Особливий випадок використання А. — в окремих творах сучасної л-ри з філос. проблематикою.

■ Літ.: Потебня О. Із записок з теорії словесності. В кн.: Потебня О. Естетика і поетика слова. К., 1985; Лосев А. Ф. Знак. Символ. Миф. М., 1982.

М. П. Бондар.

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

АЛЕГО́РІЯ, ї, ж.

Втілення абстрактного поняття в конкретному художньому образі.

Вдаючись до поетичної алегорії, Ю. Боршош-Кум'ятський в образі “зажуреної трембіти” показав тогочасне Закарпаття (з наук. літ.);

У байці більше, ніж у будь-якому іншому жанрі, алегорія є засобом художнього розкриття явищ (з газ.);

// Вираз, що передає абстрактне поняття через конкретний художній образ.

Він [лист] був писаний трохи старим квітистим стилем, з алегоріями й довгими виробленими періодами (М. Коцюбинський).

найдено в "Філософському енциклопедичному словнику"

АЛЕГОРІЯ (від грецьк. άλλοζ - інший; αγορεύω - говорю) - іносказання; тлумачення оповіді або тексту у розширеному або менш буквальному значенні. Застосування А. супроводжує філософію мислення ще з давніх часів. Так, софісти (V - IV ст. до н.е. ) широко вдавалися до А., зокрема тоді, коли розглядали різні міфологічні пояснення як засіб приховування концептуальної істини. Філон Александрійський (І ст. н.е. ) алегорично тлумачив Старий Завіт як попередній виклад ідей, що пізніше були розвинуті у давньогрецьк. філософії. А. спирається на певну культурну традицію і тяжіє до усталених форм виразу. Як один з важливих засобів поетичної мови, А. набула широкого застосування в багатьох видах та жанрах мистецтва, фольклорі, літературі. Представники різних художніх течій та напрямів, починаючи од часів Середньовіччя, в алегоричних образах втілювали свої уявлення про буття та виражали своє ставлення до людських та суспільних вад. Поняття А. близьке до поняття символу, але, на відміну від нього, є менш багатозначним.

найдено в "Словнику синонімів української мови"

НА́ТЯК (слово або вислів, що не повністю щось розкриває, залишаючи можливість для здогадок слухача або читача); ПІДТЕ́КСТ (внутрішній, навмисно прихований зміст слова або вислову); АЛЕГО́РІЯ книжн., ІНАКОМО́ВЛЕННЯ книжн. (вислів, що містить у собі такий підтекст); ДВОЗНА́ЧНІСТЬ, ЕКІВО́К перев. мн., ірон. (слово або вислів, що їх навмисно говорять не прямо, а з певним натяком). (Брат Домінік:) Мій слух терзають натяки гріховні. Мені, ченцеві, чи до прачок тих? (Л. Костенко); Що розмова про книгу мала підтекст — в цьому не було ніякого сумніву. Ясно було, що дівчина відтягує відповідь на його освідчення (А. Головко); — Ти говори ясніше, бо я тебе таки не розумію. Я вже зовсім відвикла від алегорії та фігуральних висловів (Ірина Вільде); Говорити двозначностями. — Пор. недомо́вка.

найдено в "Універсальному словнику-енциклопедії"

У літературі й мистецтві — образ, що має, крім дослівного, переносне значення; зв'язок між явищем та прихованим його змістом є загальноприйнятим, а тому а. трактується однозначно; уособлює абстрактні поняття (ск., справедливість — постать жінки з пов'язкою на очах та мечем і терезами в руках).

найдено в "УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)"

у літературі й мистецтві - образ, що має, крім дослівного, переносне значення; зв'язок між явищем та прихованим його змістом є загальноприйнятим, а тому а. трактується однозначно; уособлює абстрактні поняття (ск., справедливість - постать жінки з пов'язкою на очах та мечем і терезами в руках).

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-ї, ж.

Втілення абстрактного поняття в конкретному художньому образі. || Вислів, що виражає абстрактне поняття через конкретний художній образ.

найдено в "Архітектурі і монументальному мистецтві"

(грец. — казати інакше) Художнє відображення в конкретних образах абстрактних понять. Надання певним зображенням, пластичним елементам, просторам крім безпосереднього розуміння ще й іншого змісту.

найдено в "Стилістичних термінах"

(гр. allegoria — iносказання) обpаз, в якому все зобpаження має пеpеносне значення; виpаження iдеї в пpедметному обpазi: лисиця — хитpiсть, осел — тупа упертість, вовк — хижацтво.

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

-ї, ж. Втілення абстрактного поняття в конкретному художньому образі.
|| Вислів, що виражає абстрактне поняття через конкретний художній образ.

найдено в "Українсько-польському словнику"

[ałehorija]

ж.

alegoria

найдено в "Словнику іншомовних слів Мельничука"

алего́рія (грец. αλληγορία, від άλλος – інший і άγορεΰω – говорю) 1. Іносказання. 2. Втілення в конкретному художньому образі абстрактного поняття.

найдено в "Большом украинско-русском словаре"

імен. жін. родуаллегория

найдено в "Короткому словнику вільномулярських назв, термінів і знаків"

аналогія або порівняння; історія для ілюстрації якогось принципу. Походить від грецького вислову, що означає «сказати по-иншому».