ЦАПЕНЯ́

ЦАПЕНЯ́, я́ти, с. Маля кози; козеня. Я розмовляю, жартую, в мене вселилось наче молоде цапеня (Коцюб., II, 1955, 255); — Чоловік подарує тобі на господарство двійко ягняток, а я цапеня і квочку з курчатами (Тулуб, Людолови, І, 1957, 262). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 180.