П'ЯНИ́ЦЬКИЙ, а, е, розм.
Пов'язаний з надмірним уживанням спиртних напоїв.
Попенко розказує про своїх знайомих бурсаків: про їх завзяття, про п'яницькі бенкети (Панас Мирний);
П'яницькі пісні лунали над селом (О. Донченко);
// Який буває у п'яниці.
Крізь грюкання та вищання долітав до нас голос п'яницький (Ганна Барвінок);
Звертаючи своє п'яницьке лице до начальника, він промовив: – ..Тут сталося щось недобре! (І. Франко).
-а, -е, розм.
Пов'язаний з надмірним уживанням спиртних напоїв. || Який буває у п'яниці.