БУРА́ВЧИК, а, ч., рідко.
Зменш. до бура́в; свердлик.
Для свердління невеликих отворів користуються буравчиками (з навч. літ.);
* У порівн. Розумні очі господаря впиваються, мов гострі буравчики, у відвідувача (А. Шиян).
Финансовый словарь Финам.
Буравчик – резьбовой конической конец шурупа, служащий для нарезания резьбы в деревянном или пластмассовом изделии при образовании соединения. [ГОСТ 27017-86] Рубрика термина: Скобяные изделия |
м.
vrille f, avant-clou m (pl avant-clous)
Rzeczownik
буравчик m
świder m
м.
succhiello m
- винтовой буравчик- ложечный буравчик
-а, ч., рідко.
Зменш. до бурав; свердлик.
• vrtáček
Свярдзёлак
Gimlet