Значение слова "АНТЕНА" найдено в 24 источниках

АНТЕНА

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

АНТЕ́НА, и, ж.

Пристрій для безпосереднього випромінювання або прийому радіохвиль.

Горбок виявився добре замаскованим танком. Навіть антена радіостанції .. дуже скидалась на тоненький прутик молодої осики (В. Собко);

Із підвищенням поверховості будівель розпочався перехід на антени колективного користування (з газ.);

Телевізійна антена;

// Щогла, висока тичина і т. ін., до верху якої прикріпляється цей пристрій.

Будинки світяться вночі, просторі, теплі, чисті. Стримлять антени, й приймачі з Москви приймають вісті (Н. Забіла).

△ (1) Ра́мкова анте́на – один або декілька витків проводу у формі рамки чи котушки, признач. для приймання або випромінювання електромагнітних хвиль.

Незаземлений екран – дуже гарна рамкова антена (з наук. літ.).


Найдено 1 изображение:

Изображения из описаний на этой странице
найдено в "Універсальному словнику-енциклопедії"

Пристрій для передачі або (і) прийому радіохвиль, що є складовою частиною кожної радіокомунікаційної системи (передавальна а., приймальна а., передавально-приймальна а.); супутникова (сателітарна) а. призначена для прийому телевізійних і радіопередач, ретрансльованих через супутники, які знаходяться на геостаціонарній орбіті. АНТЕНА фото


найдено в "Українсько-англійському словнику"

Aerial; амер. antenna

кімнатна антена — indoor aerial

радіолокаційна антена — radar aerial

умонтована антена — built-in aerial

штирова антена — whip (pole) aerial

антена супутникового зв'язку — satellite-communication (SATCOM) aerial


найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-и, ж.

1) Дріт або система дротів, що служить для випромінювання радіохвиль під час радіопередачі або для їх уловлювання під час радіоприймання. || Щогла, висока тичина і т. ін., до верху якої прикріпляється цей провід. Параболічна антена.

2) мн. Те саме, що сяжки.



найдено в "УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)"
пристрій для передачі або (і) прийому радіохвиль, що є складовою частиною кожної радіокомунікаційної системи (передавальна а., приймальна а., передавально-приймальна а.); супутникова (сателітарна) а. призначена для прийому телевізійних і радіопередач, ретрансльованих через супутники, які знаходяться на геостаціонарній орбіті.
найдено в "Українсько-польському словнику"

[antena]

ж.

antena

сателітарна антена — antena satelitarna

телевізійна антена — antena telewizyjna


найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "
-и, ж. 1》 Дріт або система дротів, що служить для випромінювання радіохвиль під час радіопередачі або для їх уловлювання під час радіоприймання.
|| Щогла, висока тичина і т. ін., до верху якої прикріпляється цей провід. Параболічна антена.
2》 мн. Те саме, що сяжки.

найдено в "Словнику українського сленгу"
(-и) ж.; жарт. 1. крим. Вухо. БСРЖ, 37; СЖЗ, 11. 2. крим. Чоловічий статевий орган у стані ерекції. БСРЖ, 37; СЖЗ, 11; ЯБМ, 1, 32. 3. військ. (курс). Шнурки, що виступають над шапкою. Балабін.
найдено в "Болгарско-русском словаре"
антена ж

антенна


найдено в "Большом украинско-русском словаре"


імен. жін. родуантенна


найдено в "Словнику іншомовних слів Мельничука"
анте́на (від лат. antenna – рея) пристрій для випромінювання або приймання радіохвиль.
найдено в "Словнику іншомовних слів"
антена; ж. (лат., рея) пристрій для випромінювання або приймання радіохвиль.
найдено в "Сербско-русском словаре"
ж.анте́нна сателитска антена — спу́тниковая анте́нна
найдено в "Правописному словнику Голоскевича"

Анте́на, -ни; анте́ни, -тен


найдено в "Орфографічному словнику української мови"
анте́на іменник жіночого роду
T: 51