АНТЕ́НА, и, ж.
Пристрій для безпосереднього випромінювання або прийому радіохвиль.
Горбок виявився добре замаскованим танком. Навіть антена радіостанції .. дуже скидалась на тоненький прутик молодої осики (В. Собко);
Із підвищенням поверховості будівель розпочався перехід на антени колективного користування (з газ.);
Телевізійна антена;
// Щогла, висока тичина і т. ін., до верху якої прикріпляється цей пристрій.
Будинки світяться вночі, просторі, теплі, чисті. Стримлять антени, й приймачі з Москви приймають вісті (Н. Забіла).
△ (1) Ра́мкова анте́на – один або декілька витків проводу у формі рамки чи котушки, признач. для приймання або випромінювання електромагнітних хвиль.
Незаземлений екран – дуже гарна рамкова антена (з наук. літ.).
Пристрій для передачі або (і) прийому радіохвиль, що є складовою частиною кожної радіокомунікаційної системи (передавальна а., приймальна а., передавально-приймальна а.); супутникова (сателітарна) а. призначена для прийому телевізійних і радіопередач, ретрансльованих через супутники, які знаходяться на геостаціонарній орбіті.
Aerial; амер. antenna
кімнатна антена — indoor aerial
радіолокаційна антена — radar aerial
умонтована антена — built-in aerial
штирова антена — whip (pole) aerial
антена супутникового зв'язку — satellite-communication (SATCOM) aerial
-и, ж.
1) Дріт або система дротів, що служить для випромінювання радіохвиль під час радіопередачі або для їх уловлювання під час радіоприймання. || Щогла, висока тичина і т. ін., до верху якої прикріпляється цей провід. Параболічна антена.
2) мн. Те саме, що сяжки.
[antena]
ж.
antena
сателітарна антена — antena satelitarna
телевізійна антена — antena telewizyjna
антенна
【阴】 天线
Анте́на, -ни; анте́ни, -тен
Що глиця
Antenne
Antenne
Antenn