АБАШЕ́ЛІ Олександр Віссаріонович
• АБАШЕЛІ Олександр Віссаріонович
(справж. прізв. — Чочія)
[15 (27). VIII 1884, с. Сачочіо, тепер с. Абашиспірі Абашського р-ну — 27.IX 1954, Тбілісі]
- груз. рад. поет і перекладач. У ранніх творах А. поєднуються реалістичні та символістські тенденції (зб. "Сміх сонця", 1913). На поч. 20-х pp. у творчості А. виявилися декадентські мотиви. Згодом провідною стала тема побудови нового суспільства (зб. "Сонце і Вітчизна", 1939). У віршах воєнних років славив героїзм рад. людей. Автор оповідань, критичних статей. Написав вірш "Україні". Переклав вірші Т. Шевченка "Доля" та "На Великдень, на соломі". Укр. мовою опубліковано його вірші "Серце Леніна", "Кура", "Мій дід", "Україні", "Давидові Гурамішвілі" та ін. (переклади З. Гончарука, Л. Дмитерка, В. Мисика).
♦ Тв.: Укр. перекл. — Збирання цитрусів. В кн.: Радянська література народів СРСР. К., 1952; До Вірменії. В кн.: Дружбою ми здружені. К., 1960; [Вірші]. В кн.: Поезія грузинського народу, т. 2. К., 1961; Рос. перекл. — Избранное. Тбилиси, 1968.
■ Літ.: Жгенти В. Д. Александр Абашели. Тбилиси, 1958.
О. Н. Мушкудіані.