ХІДНИК

ХІДНИ́К, а́, ч., розм.

1. Те саме, що хід 4.

– Під цією церквою викопано глибокий льох, і від нього ведуть чотири хідники до кожної башти (М. Старицький);

І ще скажу: таки ж довгенько він Копав хідник, дорогу до рятунку (М. Рильський);

Вони [шкідники] підгризають коріння молодих дерев, об'їдають листя й кору, прокладають під корою хідники (з газ.);

// гірн. Горизонтальна або похила виробка для переміщення шахтарів.

Зараз же біля сторчової шахти пробивано новий хідник (Б. Грінченко).

2. Те саме, що хід 5.

Йдуть усі троє: він, Шарлота й Мундзьо. Вже на хіднику, що провадить на веранду (Л. Мартович);

– Геть, – заявив я категорично, вказуючи рукою на хідник. – Геть, і забудь сюди дорогу (М. Чабанівський);

І побачив Кузьма, що вікна в багатьох будинках побиті, і двері крамничок розчахнуті навстіж і кров на хідниках (В. Дрозд).

3. Піднята вище проїжджої частини пішохідна стежка з асфальту, цегли, дощок і т. ін. по боках вулиці чи площі; тротуар.

Серед вулиці стояла калюжа, а там, де мали б бути хідники, росло будяччя (А. Кримський);

Незабаром ми йшли вже тільки вдвох по стемнілій вулиці, по м'яких дерев'яних хідниках попід стінами білих будинків (Л. Первомайський);

Він схилив голову; попід ногами – вичовганий цегляний хідник, порепана міська земля (С. Журахович);

// рідко. Стежка в саду, парку; алея.

На другий день пігнали [погнали] нас, може, двадцять парубків, у панський сад, – бач, захотів пан в саду кручених хідників (І. Франко).

4. Вузький, довгий килим або товста тканина такої ж форми, що її стелять на підлогу; постілка, полови́к, доріжка.

Зробив [Бронко] кілька гімнастичних вправ на “турніку”, на якому мама тріпала хідники (Ірина Вільде);

Червоні хідники й перські килими прикривали підлогу, викладену з різнокольорових камінних плит (П. Панч);

М'яким хідником наблизилась [Ганна] до стола, якийсь час постояла біля нього (Д. Бедзик);

В усіх кімнатах підлоги були фарбовані, чисті, на них лежали нові хідники (В. Гжицький).

ВХІД (місце, отвір у стіні приміщення, споруди тощо, крізь які входять і виходять), ДВЕ́РІ, ХІД, ХІДНИ́К розм.; ПІД'Ї́ЗД (у будинку); ПОРТА́Л (архітектурно оформлений вхід до монументального будинку); ХВІ́РТКА (в огорожі двору). Вони підійшли до будинку, де жив Каргат, спинились коло входу (Ю. Шовкопляс); Самий менший, молодший сидить коло входу у печеру (Марко Вовчок); Мені дали дуже гарну, чисту, навіть розкішну кімнату з окремим ходом (М. Коцюбинський); — Геть, — заявив я категорично, вказуючи рукою на хідник. — Геть, і забудь сюди дорогу (М. Чабанівський); По парі вороних коней у санках, які стояли біля під'їзду, ще здалеку видно було, що голова вже в ревкомі (А. Головко); Високі, пишні портали палаців веселили око (Н. Рибак).

ДОРІ́ЖКА (вузький довгий килим, який стелять на підлогу), ПО́СТІ́ЛКА, ХІДНИ́К, ПОЛОВИ́К розм. Килимові доріжки в кімнаті вбирали найменші звуки ходи (І. Ле); Прямо від дверей до стелажів пролягла килимова постілка (з газети); В усіх кімнатах підлоги були фарбовані, чисті, на них лежали нові хідники (В. Гжицький); Ніде ні порошинки, біля порога новенький половик (О. Донченко).

ПРОХІ́Д (місце, де можна проходити, просуватися тощо), ДО́СТУП, ДОРО́ГА, ХІД, ХІДНИ́К розм.; ПРО́МІЖОК (між кимсь, чимсь); ПРО́РІЗ (штучно чи природно утворений); ПРОРИ́В (утворений внаслідок роз'єднання когось, чогось). Півколо розступилося, звільняючи прохід до дверей (Ю. Шовкопляс); Вася провів шлюпку між великим камінням, яке закривало вільний доступ до скелі (В. Собко); Куди його послати, то найде дорогу (Марко Вовчок); У бокові двері, що хід за сцену, раптом вихватилось двоє охоронників (А. Головко); Взвод на ходу витягнувся довгим ключем і поодинці прослизнув у прокопаний в глибокому снігу хідник (Я. Качура); Ворожі постріли лунали трохи спереду, праворуч і ліворуч від нас. Ми повзли в проміжок між двох ворожих автоматників (І. Багмут); Вирішено було зробити тут прямий судноплавний проріз через велику обмілину (з газети); Гвардійська дивізія генерала Тимченка перейшла за Міус, влилась у прорив і розгорнула наступ (П. Дорошко). — Пор. 1. лазі́вка.

ТРОТУА́Р, ПАНЕ́ЛЬ, ХІДНИ́К, ПІШОХІ́Д розм. Ніна вийшла на тротуар, заповнений людьми, глянула на Хрещатик (В. Собко); По панелях уже бігли до Миколаївського бульвару, до пристані одеські обивателі (П. Панч); На хідниках панувало вранішнє пожвавлення, люди йшли майже бігцем (С. Голованівський); По обидва боки вулиці були дощані пішоходи (Панас Мирний).

I

хідничка, хідничок, ходень, ходик

II

див. стежка

гірн.

passage; (для вентиляції шахт) by-pit, upcast; (вузький) manway, footway, throat, gut

Хідни́к -ка, в -ку; -ники́, -кі́в

Тротуар, потайник, коридор [IV]

Trottoar

Fortau

Fortov