Значение слова "ВОЛОШКА" найдено в 26 источниках

ВОЛОШКА

найдено в "Словаре синонимов"
волошка сущ., кол-во синонимов: 5 • блаватка (5) • лоскутница (9) • растение (4422) • река (2073) • синовница (4) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: блаватка, лоскутница, растение, река, синовница

Найдено 1 изображение:

Изображения из описаний на этой странице
найдено в "Большой советской энциклопедии"

ВОЛОШКА, Воложка, река в Архангельской обл. РСФСР, прав, приток Онеги. Дл. 260 км. Пл. басс. 7100 км2. Питание снеговое и дождевое. Ср. годовой расход воды у насел, пункта Тороповская 71,7 м3/сек. Замерзает в середине ноября, вскрывается в конце апреля. Порожистая. Сплавная.





найдено в "Большой советской энциклопедии"

ВОЛОШКА, посёлок гор. типа в Коношском р-не Архангельской обл. РСФСР, на р. Волошка (приток Онеги), в 9 км к 3. от ж.-д. ст. Вандыш (на линии Копоша - Архангельск). 5,9 тыс. жит. (1968). Целлюлозный з-д.





найдено в "Фармацевтичній енциклопедії"

ВОЛОШКА, Centaurea L. (від назв. рослини у Гіппократа чи kentaureіon — від імені кентавра Хірона) — рід трав’янистих рослин родини айстрових (Asteraceae); понад 550 видів росте у Євразії, тропічній Африці, Північній і Південній Америці (Чилі), 1 вид — в Австралії; найбільша кількість представників — у країнах Середземномор’я та Середньої Азії. У країнах СНД — близько 180 видів; не поширена на Крайній Півночі.

Офіцинальною є В. синя — C. cyanus L. (грец. kyanos — синій) — одно- або дворічна трав’яниста рослина з тонким гіллястим стеблом до 30 см завв. Стеблові листки сидячі, цілокраї, нижні й середні ліроподібнорозсічені, верхні — лінійні, опушені. Квітки в кошиках діаметром до 3 см. Обгортка із черепичастоприлеглих один до одного листочків. Крайові квітки безстатеві, сині, лійкоподібні, нерівнозубчасті; внутрішні — двостатеві, фіолетові, трубчасті, менші за крайові. Плід — сім’янка. Цвіте у червні–липні. Плодоносить у серпні. Росте по всій території України в посівах ярих і озимих культур, на трав’янистих і забур’янених місцях.

Як ЛРС використовують квітки В. синьої — Flores Centaureae cyanі. При заготівлі зрізують квітучі кошики, з яких вискубують крайові лійкоподібні і частково трубчасті квітки, сушать швидко і обов’язково в тіні.

Квіткі містять антоціани — 0,6–1%: ціанін, похідні пеларгонідину; флавони: глікозиди апігеніну, лютеоліну; флавоноли: 7-глікозиди кверцетину, рутин; кумарин — цикорін (7-глюкозид ескулетину); фенолкарбонові кислоти та їх похідні; сапоніни, смолисті, пектинові й дубильні речовини, каротин і аскорбінову кислоту, алкалоїди; макро- та мікроелементи: K, Ca, Fe, Mg, Mn, Cu, Zn, Co, Cr, Ni, V, Al, Se, Br. У насінні В. синьої міститься до 28% жирної олії. Корені містять тритерпеноїд — тараксастерол, алкалоїди; надземна частина — сесквітерпеноїди: цинаропікрин, гросогемін; флавоноїди, алкалоїди.

Офіцинальний препарат — настій В. синьої, який має сечогінну, потогінну, жарознижувальну, жовчогінну, протизапальну, антимікробну, слабку проносну, протигарячкову, знеболювальну, ранозагоювальну дію. Усуває спазм гладких м’язів внутрішніх органів, збуджує апетит і поліпшує травлення, входить до складу сечогінних зборів. Застосовують всередину при застудних захворюваннях, кашлі, набряках ниркового і серцевого походження, запаленні сечового міхура і нирок, для поліпшення травлення, при запорах, болю у шлунку, серцебитті. Використовують зовнішньо (як примочки) при захворюваннях очей: курячій сліпоті, кон’юнктивіті, блефариті, слабкості зору. В. синя корисна при жовтяниці, коліках, жовчній пропасниці, подагрі, скорбуті, глистній інвазії. Застосовується у гомеопатії. Включена у БТФ. У текстильній промисловості використовується як барвник синього і блакитного кольору (для вовняних тканин). У кулінарії — як приправа. Є декоративною рослиною.

Лікарські рослини / Відп. ред. А.М. Гродзинський. — К., 1990; Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование; Семействo Asteraceae (Compositae). — Л., 1993; Энциклопедический словарь лекарственных растений и продуктов животного происхождения / Под ред. Г.П. Яковлева, К.Ф. Блиновой. — СПб., 2002.

Упир Л.В.

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

ВОЛО́ШКА¹, и, ж.

1. Польова трав'яниста рослина родини губоцвітих із синіми квітками.

Росте волошка переважно серед озимих культур (з навч. літ.);

Там дивлюсь – жита колосіють, волошки блакитніють (Ганна Барвінок);

Бідна волошко, чому ти у житі, А не на клумбі волієш рости? (М. Рильський);

І знову її приморожені очі, наближаючись до вічної пітьми, бачать рухливе золото спілих хлібів, між якими краплинками неба голубіють волошки (М. Стельмах).

2. Квітка цієї рослини.

Вся голова в Василини була кругом заквітчана синіми волошками (І. Нечуй-Левицький);

Панько пішов у жито волошок нарвати (О. Кониський);

* Образно. Усміхаються в житах волошки (Ю. Клен);

Волошка синя торкає пелюсткою небо, і їй прохолоду у вінчик тремтливо цідить зоря (М. Сингаївський);

* У порівн. Із-за печі виходить жінка, по-міському вбрана. Бачу: очі їй сині-сині, як польові волошки (М. Івченко).

ВОЛО́ШКА² див. воло́хи.


найдено в "Морском словаре"
ВОЛОШКА

(сев.) — пролив между двумя речками, устья которых соединяются при впадении в море. Во время отлива В. иногда пересыхают, а в полную воду заливаются.

Морской словарь. - М.-Л.: Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР,1941



найдено в "Толковом словаре украинского языка"
I -и, ж.

Польова трав'яниста рослина із синіми квітками, що росте перев. серед озимих культур. || Квітка цієї рослини.

II див. волохи.волошковий

-а, -е.

1) Прикм. до волошка I. Волошковий цвіт. ||На якому ростуть волошки. || Зробл. з волошок.

2) Який має або нагадує колір волошки; синій.



найдено в "Універсальному словнику-енциклопедії"

Трав'яниста рослина, поширена переважно у пн. півкулі; суцвіття вел., різнобарвні, зібрані в кошички; в. синя -польовий бур'ян, лікарська рослина. ВОЛОШКА фото


найдено в "Морфемном разборе слова по составу"
корень - ВОЛОШ; суффикс - К; окончание - А;
Основа слова: ВОЛОШК
Вычисленный способ образования слова: Суффиксальный

∩ - ВОЛОШ; ∧ - К; ⏰ - А;

Слово Волошка содержит следующие морфемы или части:
  • ¬ приставка (0): -
  • ∩ корень слова (1): ВОЛОШ;
  • ∧ суффикс (1): К;
  • ⏰ окончание (1): А;

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ВОЛО́ШКА (польова трав'яниста рослина з синіми квітками), СИНЕ́ЦЬ, ЦЕНТА́ВРІЯ, БЛАВА́Т діал., БЛАВА́ТКА діал. Зеленіють жита.. І волошки у полі синіють (В. Сосюра); Ішли плантаціями, житами, рвали мак, блават, співали (К. Гордієнко).


найдено в "Словаре "География России""

Во́лошка, Воложка, река, правый приток Онеги, в Архангельской области. Длина 260 км, площадь бассейна 7100 км2. Средний расход воды 71,7 м3/с. Ледостав с середины ноября до конца апреля. Порожистая. Сплавная.


найдено в "Большом украинско-русском словаре"


імен. жін. родубот.польова рослина з синiми квiткамивасилек сущ. муж. рода


найдено в "Українсько-польському словнику"

[wołoszka]

ж.

chaber бот.


найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "
I -и, ж. Польова трав'яниста рослина із синіми квітками, що росте перев. серед озимих культур.
|| Квітка цієї рослини.
II див. волохи.

найдено в "Орфографічному словнику української мови"
воло́шка 1 іменник жіночого роду квітка воло́шка 2 іменник жіночого роду, істота мешканка Волощини; кол. назва мешканок нинішньої Румунії іст.
найдено в "УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)"
трав'яниста рослина, поширена переважно у пн. півкулі; суцвіття вел., різнобарвні, зібрані в кошички; в. синя -польовий бур'ян, лікарська рослина.
найдено в "Толковом словаре живого великорусского языка"
ВОЛОШКА ж. южн. растение лоскутница, черлок? Блаватка (польск.), синовница, василек, Сеntaurea суаnus.



найдено в "Українсько-англійському словнику"

бот.

cornflower, bluebottle, bluet


найдено в "Українсько-китайському словнику"

【阴】 矢车菊


найдено в "Правописному словнику Голоскевича"

Воло́шка, -шки, -шці; -ло́шки, -ло́шок


найдено в "Населённых пунктах и почтовых индексах России"
164051, Архангельской, Коношского
найдено в "Українсько-російському словнику"
бот. василёк
T: 46