ҐА́НКОВИЙ, а, е.
Прикм. до ґа́нок.
В одчиненому вікні, ліворуч від ґанкових середніх дверей, з'являється Любов (Леся Українка);
Руки дівчата їй простягли, вона схопила одну своєю, а другою колону ґанкову обхватила (А. Головко).
-а, -е.
Прикм. до ґанок.