АБШИ́ТОВАНИЙ

АБШИ́ТОВАНИЙ, а, е, заст. Дієпр. пас. мин. ч. до абшитува́ти. Він уже абшитований; // у знач, прикм. Відставний, вислужений. Ви б не сказали,.. що це йде ваш давній і милий поетичний друг, а взяли б мене за абшитованого сільського вчителя (Ю. Янов., V, 1959, 139). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 7.