ХАБА́РНИК (особа, що бере хабарі), ХАПУ́ГА розм., ХАПУ́Н розм., ХАПКО́ розм., ЗДИ́РНИК заст., ЗДИ́РЦЯ заст., ХАПТУ́РНИК діал.; КРОПИ́В'ЯНЕ СІ́М'Я зневажл. заст. (про чиновників, канцеляристів, які брали хабарі). — Від унтерів залежить багато що в солдатському житті. А ви їх правильно хабарниками та п'явками нарекли, — додав він і підморгнув Шевченкові (З. Тулуб); Коли в кого нероби та хапуги часом виростають.., то його син знає, для чого живе, він недаром їсть хліб народний (О. Гончар); Григорій Петрович ще захопив старих порядків на службі: старший був у них великий хапун (Панас Мирний); — Якось я проговорився перед маляром: намалюй, кажу, ти того хаптурника на самому дні під Юдою, щоб не брав з нас хабарів (І. Нечуй-Левицький); Недарма в народі охрестили канцеляристів, чинуш і бюрократів презирливим прізвиськом — кропив'яне сім'я (з газети).
ХАБА́РНИК, а, ч.
Той, хто бере хабарі.
– Я його [писаря] під суд оддам! Це ж .. хабарник, це ж злодій, яких і на світі мало! – кричав о. Артемій, махаючи руками (І. Нечуй-Левицький);
– Від унтерів залежить багато що в солдатському житті. А ви їх правильно хабарниками та п'явками нарекли, – додав він і підморгнув Шевченкові (З. Тулуб).
Вимагач, відкупник, дерій, здирник, здирця, кручкодер, крючкодер, лафабар, лафарник, лихвар, могоричник, накупень, підкупець, підкупник, тринкальник (діал.), хабарій, хавтурнии, хавтурник, хапкий, хапливий, халтурний, хаптурник, хапуга, хапун, шантяжник
Фразеологічні синоніми: кропив'яне сім'я (чиновник, що бере хабарі); слабує на праву ручку; хапкий на руку; хапливий на руку
[habarnyk]
ч.
łapówkarz
-а, ч.
Той, хто бере хабарі.
Bribetaker, corrupt official, амер. grafter
【阳】 受贿的人
Хаба́рник, -ка; -ники, -ків
Bestikkelig person