ЄВАНГЕЛІ́ЗМ, у, ч.
Напрям у протестантизмі, що проповідує авторитет Біблії, важливість місіонерської діяльності.
Євангелізм сповідує рятівну місію Ісуса Христа, особисту відданість Йому і простоту богослужіння (із журн.);
Наприкінці XIX ст. євангелізм поширюється у східних областях України (із журн.).
-у, ч.
Віра представників деяких протестантських сект в особисте перевтілення та спокуту через смерть Христа як засіб спасіння.