НУ́НЦІЙ, я, ч.
Постійний представник Ватикану при уряді якої-небудь держави.
На різдво приїхав до Києва королевич Владислав з папським нунцієм – кардиналом Боргезе (З. Тулуб).
Ну́нцій:
— вищого рангу дипломатичний представник Папи Римського в урядах інших держав [51]
— папський посланець [47]
— посол (папський) [46-2]
— представник папи римського при уряді якої-небудь держави [43]
[nuncyj]
ч.
nuncjusz реліг.
Постійний представник папського престолу при урядах держав, з якими Ватикан підтримує дипломатичні стосунки; зазвичай єпископ чи архієпископ у ранзі Посла.
-я, ч.
Представник Папи Римського при уряді якої-небудь держави.
Вісник. Тут: постійний дипломатичний представник римського папи при урядах держав, папський посол
НУ́НЦІЙ (дипломатичний представник Папи Римського), ЛЕГА́Т.
Посол (папський)
Nuncio