Значение слова "КУРІЯ" найдено в 14 источниках

КУРІЯ

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

КУ́РІЯ, ї, ж., іст.

1. У Стародавньому Римі – одиниця родової організації суспільства, що складалася з 10 родів.

В період утворення держави курії стали найважливішим військово-політичним осередком римського суспільства (з наук. літ.);

Кожна курія мала свого вождя, збиралася на збори, що вирішували внутрішні справи, і з єдиною думкою виступала на загальних зборах всіх 30 курій (з навч. літ.).

2. У Стародавньому Римі – міський сенат, а також будинок, де сенат збирався.

Курія далі чекала .. Не до снаги-бо мені був той почесний тягар: Тіло незвичне було, та й душа не лежала до праці (М. Зеров, пер. з тв. Овідія).

3. У деяких країнах – розряд виборців за якоюсь ознакою (майно, стан, національність і т. ін.).

Недавно у соймі д. Романчук поклав внесок тільки на безпосередні вибори по селах на основі теперішної ординації виборчої з поділами на курії (М. Драгоманов);

Отже, початок історії був таким, що для недалеких сеймових виборів із сільської курії ми мали трьох кандидатів (І. Франко);

Мій батько стояв на тому, що мандат з сільської курії належиться вам як кандидатові від селянства (Б. Лепкий);

Повітові земства, що були створені в 1864 р. в більшості українських губерній, обиралися населенням, яке розділялося на три курії: повітові поміщики, міська курія і селянська курія (з навч. літ.).

(1) Ри́мська (па́пська) ку́рія – сукупність центральних інституцій та установ, через які під керівництвом папи провадиться внутрішнє і зовнішнє управління справами католицької церкви.

Курія (папська, або римська) – папська установа для керування цілою католицькою церквою (І. Франко);

Зростання прибутків пана Бжеського обіцяло пану пробощу з римською курією чималу користь (З. Тулуб);

У XIV столітті канонізація святих не була ще передана папській курії та, як показує Боккаччо у своїй новелі, була досить простим, буденним обрядом (з наук.-попул. літ.);

Перед тим, як стати на чолі римської курії, Климент тривалий час був нунцієм у Польщі (з публіц. літ.);

Єпархіальна курія – це призначені єпископом духовні особи, а також миряни, які допомагають йому у виконуванні апостольського служіння (із журн.);

(2) Феода́льна ку́рія – у часи середньовіччя рада і суд при сеньйорі з його найближчих васалів.

Феодальна курія з посиленням королівської влади перетворилася в більш вузьку раду наближених короля (з наук. літ.).


найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-ї, ж., іст.

1) У Стародавньому Римі – одиниця родової організації суспільства.

2) Провінційний міський сенат в Римській імперії.

3) В Західній Європі у середні віки – рада сеньйора з його васалами.

••

Виборчі курії — розряди, на які поділяються виборці за національною, професійною та ін. ознакам, а також самі виборці, які входять до цих розрядів.

Королівська курія — збори великих феодалів, що їх збирав король.

4) Сукупність центральних установ, за допомогою яких здійснюється управління католицькою церквою.

5) У деяких країнах – розряд виборців за якоюсь ознакою (майно, стан, національність і т. ін.).



найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "
-ї, ж. , іст. 1》 У Стародавньому Римі – одиниця родової організації суспільства.
2》 Провінційний міський сенат в Римській імперії.
3》 В Західній Європі у середні віки – рада сеньйора з його васалами.
Виборчі курії — розряди, на які поділяються виборці за національною, професійною та ін. ознакам, а також самі виборці, які входять до цих розрядів.
Королівська курія — збори великих феодалів, що їх збирав король.
4》 Сукупність центральних установ, за допомогою яких здійснюється управління католицькою церквою.
5》 У деяких країнах – розряд виборців за якоюсь ознакою (майно, стан, національність і т. ін.).

найдено в "Словнику іншомовних слів Мельничука"
ку́рія (лат. curia, від cum – разом і vir – чоловік) 1. У Стародавньому Римі одиниця родової організації суспільства, що складалася з 10 родів. 2. У Стародавньому Римі періоду імперії міський сенат; будинок, де збирався сенат. 3. Феодальна К. – за середньовіччя рада і суд при сеньйорі з його найближчих васалів. 4. Папська К. – сукупність центральних установ для управління католицькою церквою. 5. Виборча К. в деяких буржуазних країнах і дореволюційній Росії, встановлювана за становою, майновою, класовою, національною та релігійною належністю категорія виборців, яка користується певними виборчими нормами.
найдено в "Словнику іншомовних слів"
курія; ж. (лат., від разом і чоловік) 1. У Стародавньому Римі одиниця родової організації суспільства, що складалася з 10 родів. 2. У Стародавньому Римі періоду імперії міський сенат; будинок, де збирався сенат. 3. Феодальна К. - за середньовіччя рада і суд при сеньйорі з його найближчих васалів. 4. Папська К. - сукупність центральних установ для управління католицькою церквою. 5. Виборча К. в деяких країнах і дореволюційній Росії, встановлювана за становою, майновою, класовою, національною та релігійною належністю категорія виборців, яка користується певними виборчими нормами.
найдено в "Большом украинско-русском словаре"


імен. жін. родуіст., юр.куриявід слова: курійімен. чол. роду, жив.курия сущ. жен. рода


найдено в "Архітектурі і монументальному мистецтві"
(лат. — громада мужів) Адміністративна споруда або просторий зал для засідань міського самоврядування чи сенату у Стародавньому Римі, яка звичайно входила до складу форуму. Нерідко будівля К. об'єднувалася з коміціями — місцями народних зборів.
найдено в "Українсько-польському словнику"

[kurija]

ж.

kuria реліг.


найдено в "Словнику з творів Івана Франка"

(папська або римська) папська установа для керування цілою католицькою церквою [II]


найдено в "Словнику синонімів Вусика"

див. вихор; заметіль


найдено в "Правописному словнику Голоскевича"

Ку́рія, -рн, -рією; -рії, ку́рій


найдено в "Орфографічному словнику української мови"
ку́рія іменник жіночого роду
T: 57