АЗБУКА, АБЕТКА, АЛФАВІТ

АЗБУКА – АБЕТКА – АЛФАВІТ Азбука. 1. Сукупність літер якогось письма, розташованих у прийнятому порядку; переносно – основні, найпростіші засади якоїсь науки, справи: нотна азбука, слов’янська азбука, азбука математики, оволодівати азбукою, вчити (вивчати) азбуку. 2. Книжка для початкового навчання; буквар. Та й зачали пана дяка в штири киї прати: – А до школи, пане дяче, азбуки читати! (П.Чубинський). Абетка. Те саме, що азбука: за абеткою, слов’янська абетка. Наташа подарувала їм ту абетку, за якою вона колись вчилася читати й писати (З.Тулуб). Алфавіт, -у. Те саме, що азбука 1: за алфавітом, латинський алфавіт, фонетичний алфавіт.