П'ЯТИЛІТНІЙ

П'ЯТИЛІ́ТНІЙ, я, є.

Те саме, що п'ятирі́чний.

Зосталась бабуся Настя з п'ятилітньою Галею, як на льоду. Ні тобі сили, ні хліба, ні грошей на прожиток (П. Козланюк);

П'ятилітній Гарянюк притиснув до батька свою голову й завмер від страху (Б. Антоненко-Давидович);

Миттю пригнали гладкого вола п'ятилітнього з поля, Шкуру всю геть облупили, а тушу почетвертували (Борис Тен, пер. з тв. Гомера);

Тіпнувсь Лесь. О, так, він одразу згадав ту п'ятилітньої давності розмову (І. Нижник).

[p'jatylitnij]

прикм.

pięcioletni

див. п'ятирічний

П'ятирічний