АНТРОПОМОРФІ́ЗМ, у, ч.
1. літ., філос. Уподібнення будь-чого до людини або перенесення властивих людині фізичних і психічних ознак на тварин, явища природи, предмети; уособлення.
Антропоморфізм є одним з улюблених принципів побудови тропів у ідіолектах О. Олеся й П. Тичини (з наук. літ.);
Навряд чи можна погодитися з думкою, що тваринам, навіть вищим, властива та багата палітра переживань, яка є в людини. Це певний антропоморфізм, механічне перенесення на тварин людських якостей (із журн.).
2. У багатьох релігіях – уявлення бога в образі людини.
Узагальнення даних про зображення слов'янських богів, починаючи з початку і до кінця I тисячоліття, свідчить, що це були тільки початки антропоморфізму (з газ.).
УОСО́БЛЕННЯ, ПЕРСОНІФІКА́ЦІЯ, АНТРОПОМОРФІ́ЗМ, ПРОЗОПЕ́Я. Персоніфікація (прозопея, уособлення) — зображення тварин або неживих предметів, при якому вони наділяються людськими почуттями, думками або мовою, — є одним з найпоширеніших художніх засобів усіх народів і в різні часи (з журналу).
-у, ч.
1) Уподібнення будь-чого до людини або перенесення властивих людині фізичних і психічних ознак на тварин, явища природи, предмети; уособлення.
2) У багатьох релігіях – уявлення бога в образі людини.
Уявлення божества в людському вигляді [XVIII] Він пише книгу про те, що католицизм повинен очиститися від грубого антропоморфізму, незгідного з новочасною наукою, а натомість обернутися до піддвигнення етики, чоловіколюбності і вирівняння соціальних кривд [XVIII]
[antropomorfizm]
ч.
antropomorfizm
Антропоморфі́зм, -му, -мові
Anthropomorphism
Людрподібність