П'ЯНІТИ

ЗБУ́ДЖУВАТИСЯ (приходити в стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ТИСЯ, РОЗПА́ЛЮВАТИСЯ підсил., РОЗПАЛЯ́ТИСЯ підсил., ЗАПА́ЛЮВАТИСЯ підсил., РОЗГАРЯЧА́ТИСЯ підсил., РОЗГАРЯ́ЧУВАТИСЯ підсил., РОЗІГРІВА́ТИСЯ підсил. рідше, НАЕЛЕКТРИЗО́ВУВАТИСЯ підсил., П'ЯНІ́ТИ підсил., ХМЕЛІ́ТИ підсил.; ГАРЯЧИ́ТИСЯ, ГАРЯЧКУВА́ТИ, КИП'ЯТИ́ТИСЯ, КИПІ́ТИ, ПАЛА́ТИ підсил., ПАЛЕНІ́ТИ підсил., ПАЛИ́ТИСЯ підсил. рідше (перебувати в стані збудження). — Док.: збуди́тися, схвилюва́тися, розхвилюва́тися, розпали́тися, запали́тися, розгарячи́тися, розігрі́тися, наелектризува́тися, оп'яні́ти, сп'яні́ти, захмелі́ти, охмелі́ти, розпалені́ти. Вони стали радитися, збуджуючись і запалюючись одне від одного (О. Гончар); Очі, здавалося, проникали Прохорові в саму душу, примушуючи його теж хвилюватися від незвіданого, але привабливого почуття (А. Шиян); Пустили на голоси: вибрали Чіпку. Далі, розгарячившись, вибрали Саєнка в губернські гласні (Панас Мирний); П'яніли дівчата, на нього глянувши, хоч він і не дивився на них (О. Ільченко); Енергійна русява Ніна Іванова гарячкувала, промовляла з запалом, намагаючись переконати своїх співбесідників (В. Собко); — Ваш Вовченко вважає, що кожна заплавна річка — болото. Він убиває наші річки, — паленів Бачура (М. Чабанівський). — Пор. нервува́тися, 1. хвилюва́тися.

НАПИ́ТИСЯ (випивши алкогольних напоїв, стати п'яним), УПИ́ТИСЯ (ВПИ́ТИСЯ) підсил., ПЕРЕПИ́ТИСЯ підсил., ОБПИ́ТИСЯ підсил. розм., НАБРА́ТИСЯ підсил. розм., НАДУ́ДЛИТИСЯ підсил. вульг., НАЖЛУКТИ́ТИСЯ (НАЖЛУКТА́ТИСЯ рідше) підсил. вульг., НАКЛЮ́КАТИСЯ підсил. фам., НАЛИГА́ТИСЯ підсил. вульг., НАЛИЗА́ТИСЯ підсил. вульг., НАЛИ́ТИСЯ підсил. розм., НАРІ́ЗАТИСЯ підсил. фам., НАСМОКТА́ТИСЯ підсил. фам., НАСПИРТУВА́ТИСЯ підсил. розм., НАХЛЕБТА́ТИСЯ підсил. вульг., НАХЛИСТА́ТИСЯ підсил. вульг., НАБРА́ЖИТИСЯ підсил. розм. рідше; ПЕРЕПИ́ТИ, ПЕРЕБРА́ТИ розм. (випити понад міру). — Недок.: напива́тися, упива́тися (впива́тися), перепива́тися, обпива́тися, набира́тися, нали́гуватися, нали́зуватися, налива́тися, нарі́зуватися, насмо́ктуватися, нахли́стуватися, перепива́ти, перебира́ти. Він напивався, а потім п'яний вештався по слобідських вулицях (А. Шиян); Деякі з них упилися, й довелося їх вести під руки (С. Скляренко); — Пани перепились і можуть накоїти вам лиха (Ю. Бедзик); Василь Іванович Мороз набрався до краю, вийшов надвір (І. Микитенко); Горілка лилась з бутлів неначе в лотоки ..Левко вже зовсім надудлився (І. Нечуй-Левицький); — Нажлуктався вже, — докірливо констатували дядьки (Ю. Смолич); Щоб позбутись досади, вона за обідом наклюкалася і лягла спати (Панас Мирний); Еней з дороги налигався І пінної так нахлистався, Трохи не виперсь з його дух (І. Котляревський); — А ти гляди мені й сьогодні не налижись, як учора! — гарикнула до нього висока суха баба (Панас Мирний); (Палажка:) Та проїжджий же не стане наливатися у вашому трахтирі! (Панас Мирний); — Бач, як нарізався, що й слова не промовить! (Г. Квітка-Основ'яненко); (Микита:) Обдурив клятий ворожбит! Тільки гроші в мене видурив та горілки уволю насмоктався!.. (М. Кропивницький); — А ти й сьогодні наспиртувався! — сказав робітник в окулярах (П. Панч); Ой, йо-йой, де ви, Якове, так нахлебталися! — протягнув Шулем (І. Чендей); (Кузьма:) Що ти плетеш? Ну, й випив!.. Ні, пляшка повна... Де ж це він так нахлистався? (З. Мороз); Скинулись гуртом, купили горілки, набражились, як квачі (Панас Мирний); Вздовж довгого столу.. сиділи ті з гостей, котрі або ще не хотіли спати, або не могли зрушити з місця, перебравши хмільного (В. Гжицький). — Пор. 1. ви́пити, 2. пи́ти, п'яні́ти.

ПЕРЕПИВА́ТИСЯ (випивати понад міру алкогольних напоїв), ПЕРЕБИРА́ТИ розм. — Док.: перепи́тися, перебра́ти. Мати, боячись, щоб він не перепивсь, хотіла одняти боклагу (П. Куліш); — Лягай краще, а то, бачу, перебрав... П'яний ти (А. Іщук). — Пор. п'яні́ти.

П'ЯНІ́ТИ (ставати п'яним від алкогольного напою), ХМЕЛІ́ТИ, УПИВА́ТИСЯ (ВПИВА́ТИСЯ), ПІДПИВА́ТИ розм., ПІДГУ́ЛЮВАТИ розм. (трохи). — Док.: оп'яні́ти, сп'яні́ти, захмелі́ти, охмелі́ти, схмеліти, упи́тися (впи́тися), підпи́ти, підпия́чити розм. підгуля́ти. Сидить (Савка) над смаженим поросям, перекидає, не п'яніючи, чарку за чаркою, просторікує (О. Гончар); Від вина трохи було захмеліла (Юлія Андріївна), але сп'яніння давно минулося (Л. Дмитерко); В князя Змія саме гості Випивали на помості, — Упивалися пани, поскидавши жупани (Л. Первомайський); Чоловіки вже й підпили. Голосніше балакають, а дехто й кричить, сперечаючись (Є. Гуцало); Підгуляв, що й з копитів збився (М. Номис). — Пор. 1. перепива́тися.

П'ЯНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок.

Ставати п'яним.

[Круста (п'яніючи):] Ось тепер, після самогону, можна й вина, можна й пива спробувати. Пробували і п'яніли ще дужче (А. Шиян);

// перен. Приходити у стан, схожий на сп'яніння.

Народ п'янів од запаху крові, хрипіння смерті, порохового диму (М. Коцюбинський);

Щось страшне почалося... Мов дикі звірі, що від крові п'яніють і гублять розум, кинулося коліно Левіїно на братів своїх (Г. Хоткевич);

Навесні свіжа рілля має свій чудодійний запах, від якого селянин п'яніє (М. Томчаній);

// перен. Збуджуватися, відчувати піднесеність, захоплення.

Мотря впивалася запахом квіток серед зими і п'яніла від гетьманських слів (Б. Лепкий);

Людина, як раніш, од власних сил п'яніє; Нестримна, як була у давню давнину (М. Зеров);

Я п'янів, п'янів від радості, від холодного спокою (М. Івченко);

П'яніли дівчата, на нього поглянувши, хоч він і не дивився на них (О. Ільченко);

– Видовища! Видовища! – Гримить невдоволена юрба, п'яніючи від екстазу чекання (О. Бердник).

To get (to grow) drunk (intoxicated, tipsy)

п'яніти від чогось — to be drunk (tipsy, intoxicated) (with)

【未】 喝醉; 转 陶醉