МО́ТЛОХ збірн. (старі речі домашнього вжитку, одяг, клапті тощо), ДРА́НТЯ, БАРАХЛО́ розм., ХАБО́ТТЯ розм. Якісь конспекти, рисунки, химерні мережива з різних математичних значків... Навіщо він мені, цей школярський мотлох? (С. Васильченко); Мартин вийшов, а Янко зразу кинув халяву у заплісніле шкіряне дрантя (П. Козланюк); Марина розв'язала оклунок, почала викидати барахло: сорочки, хустки, спідниці, корсети, полотно (Г. Епік); Усе викрадене з скрині, усе забрате, осталась сама негодня: то дране, то погане, — саме хабоття (Словник Б. Грінченка). — Пор. 1. лахмі́ття.
ХАБО́ТТЯ, я, с., збірн., розм.
Старі речі домашнього вжитку; мотлох, дрантя.
Усе викрадено з скрині, усе забрато, осталась сама негодня [непотріб]: то дране, то погане, – саме хабоття (Сл. Б. Грінченка).
-я, с., збірн., розм.
Старі речі хатнього вжитку; мотлох, дрантя.
див. залишок; одяг
Хабо́ття, -ття, -ттю, -ттям