ЄДИНА́ЧКА

ЄДИНА́ЧКА, и, ж., діал. Жін. до єдина́к. Діточок бог дав тільки дівчинку, Оксану. Росла вона.. і пещена була така! бо сказано — єдиначка (Вовчок, І, 1955, 85). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 495.