ПРОСТОТА́¹, и, ж., заст.
1. Простий народ.
– Як мені піти проти закону і порядку, від Бога даного, і у ваш рід благородний віддати свою дитину, рожденую [народжену] од простоти і мужичества [мужицтва]? (Г. Квітка-Основ'яненко);
Щонеділі, щосвята, а часом і серед будня, щоб не одстати од вельможного сусіди, бенкетує тут [у шинку] п'яне море темної простоти... (Панас Мирний).
2. Наївна, простодушна людина.
– Ха, ха, ха! – зареготався Ясь. – Управитель з макітрами! Ха, ха, ха! Ой, простото, простото! Ой, господине моя дорога! (І. Нечуй-Левицький);
Прискорюючи ходу, Бараболя оминув криницю зі свіжим журавлем, не в силі збагнути, чому не зміг одурити оцю простоту. Хоча не така вона [Мар'яна] вже й проста, як здавалось йому (М. Стельмах).
ПРОСТОТА́², и́, ж.
1. Якість і властивість за знач. про́сти́й 2–4.
В голові у нього, мов блискавка, промайнула нова думка. Думка та вразила його незвичайною простотою (М. Коцюбинський);
– Оті простенькі сільські байки, як дрібні, тонкі корінчики, вкорінюють у нашій душі любов до рідного слова, його краси, простоти і чарівної милозвучності (І. Франко);
В залі, що чарувала простотою свого.. убранства, були вже деякі гості (О. Ільченко);
Я був зачарований культурністю, тонкими дотепами і.. особливою простотою майора (І. Багмут);
Щира сімейна простота і лагідність, щось гранично мирне, цивільне, затишне поєднувалось в характері Гречкуна з холодною військовою рішучістю (Ю. Бедзик);
Доступність. Важливими перевагами цих методів є прозорість концепції і простота оцінки ( доступність) для користувачів (з навч. літ.);
// Доступність.
Важливими перевагами цих методів є прозорість концепції і простота оцінки ( доступність) для користувачів (з навч. літ.).
2. Прості, невимушені стосунки між людьми.
[Дівчина:] Я думаю, тільки між дітьми можлива така простота (Леся Українка);
Вони трималися з ним невимушено, з грубуватою простотою (Григорій Тютюнник);
Нестор був двома курсами старший за Михайла, проте в університеті знали його майже всі, він приваблював простотою і відданістю дружбі (М. Олійник).
◇ (1) З [серде́чної (душе́вної)] простоти́ [і доброти́] – через зайву довірливість, наївність.
– Хоч і ми [мужики] знаємо, що у царя грошей багато, та так собі з простоти розсуждаємо [міркуємо], що і багато є, де йому й дівати (Г. Квітка-Основ'яненко);
– Так, розумiю. I пiд яким же приводом ми отримали посвiдку на проживання? – Головним чином тому, що я виявив готовнiсть узяти вас на своє повне забезпечення. – З доброти душевної? (із журн.).
Простота работы современного электроинструмента приятно поразила строителей. | Я надеюсь, вы все смогли решить эту удивительную по простоте задачу?
Простота жизни старого художника граничила с аскетизмом.
Лучшие модельеры всегда стремятся к простоте и естественности стиля создаваемой ими одежды. | Простота его одежды говорила о том, что этот человек уже долго живёт в стеснённых обстоятельствах.
Наследник престола отличался удивительной простотой общения со своими подданными.
Такая простота, как у тебя, просто приманка для всевозможных жуликов.
Ему пообещали огромную прибыль, и он, святая простота, поймался на эту удочку.
Толковый словарь русского языка Дмитриева.Д. В. Дмитриев.2003.