Значение слова "ЗВИЧКА" найдено в 24 источниках

ЗВИЧКА

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ЗВИ́ЧАЙ (загальноприйнятий порядок, правила, які здавна існують у житті, побуті якогось народу, колективу, сім'ї і т. ін. і передаються наступним поколінням), ТРАДИ́ЦІЯ, ЗАВО́Д (ЗАВІ́Д) розм., НО́РОВ розм., ПОВЕДЕ́НЦІЯ розм., ЗАВЕДЕ́НЦІЯ жарт., ЗАВЕ́ДЕННЯ діал., ОБИЧА́Й фольк., заст., ЗВИ́ЧКА рідко. Зейнеб ніколи не кривдила Кульжан, а тепер.. вона навіть іноді ласкаво зазиває Кульжан у свою юрту і розповідає їй щось цікаве або навчає рідним звичаям (З. Тулуб); За давньою традицією, яка збереглася ще в селах, — називав (син) батька та матір на "ви" (М. Зарудний); Що город, то норов.., що голова, то й розум (М. Номис); По людях було видно, що не пили вони сьогодні могоричу і не підкидали, за давньою поведенцією, на "ура" економа, щоб той поставив зайву чарку (М. Стельмах); — У мене така заведенція: щоб усі працювали, а головина сім'я — більше за інших (І. Гончаренко); У нас таке заведення, що жінки не молотять (Словник Б. Грінченка); Кождий край має свій обичай (прислів'я); Ми любимо свої пісні чудові І звички наші, повні простоти І щирості (Л. Забашта).

ЗВИ́ЧКА (певний спосіб дії, життя, манера поведінки і т. ін., що стали звичними, постійними для кого-небудь), ЗВИ́ЧАЙ рідше, ВДА́ЧА, МО́ДА, ПРИВИ́ЧКА розм., НА́ВИЧКА розм., ПОВА́ДКА розм., ЗАВИ́ЧКА діал., ЗВИЧА́ЙКА діал. Довголітня самотність виробила в Клавди звичку розмовляти сама з собою (Ірина Вільде); На цій отомані спав.. панотець по обіді. Мав звичай лягати з чобітьми (Лесь Мартович); Він уже в крові носив столітню привичку влади над людьми; вона, ця власть карати й милувати, влила ще в душу його предків краплю отрути (Г. Хоткевич); Любили (солдати) князя й за те, що він приніс у Другу армію суворовські навички і погляди (П. Кочура); — То в неї тільки повадка така — сльозами доймати (Панас Мирний); Ганна ніяк не могла погодитися з деякою Гордієвою завичкою поводитися з нею (Б. Грінченко); — Поставте статуетку! Що за міщанська звичайка, вічно крутить щось в руках? (Леся Українка).


найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-и, ж.

1) Певний спосіб дії, життя, манера поведінки або висловлювання, схильність до чогось, що стали звичними, постійними для кого-небудь. || Властивість вдачі, характеру.

2) Уміння, навичка, набуті тренуванням, тривалим досвідом.

3) рідко. Те саме, що звичай 1).

4) до чого, рідко. Те саме, що звикання.



найдено в "Большом украинско-русском словаре"


імен. жін. родурозм.1. певний спосiб дiї, життя, манера поведiнки, схильнiсть до чого-небудь2. умiння, навикпривычка

¤ набувати звички -- приобретать привычку

¤ мати звичку -- иметь привычку

¤ ставати звичкою -- стать привычкой

¤ за давньою звичкою -- по старой привычке



найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "
-и, ж. 1》 Певний спосіб дії, життя, манера поведінки або висловлювання, схильність до чогось, що стали звичними, постійними для кого-небудь.
|| Властивість вдачі, характеру.
2》 Уміння, навичка, набуті тренуванням, тривалим досвідом.
3》 рідко. Те саме, що звичай 1).
4》 до чого, рідко. Те саме, що звикання.

найдено в "Українсько-англійському словнику"

Habit

набути звички — to fall (to get) into the habit (of)

погані звички — bad habits

за звичкою — from force of habit

стати звичкою — to become a habit


найдено в "Українсько-польському словнику"

[zwyczka]

ж.

zwyczaj, nawyk, przyzwyczajenie

погана звичка — uzależnienie


найдено в "Орфоепічному словнику української мови"

зви́чка

[звичка]

-чкие, д. і м. -иц':і, р. мн. -чок


найдено в "Українсько-китайському словнику"

【阴】 习惯, 习气, 习尚

За давньою звичкою 按例


найдено в "Українсько-російському словнику"
привычка; обыкновение; обычай; разг. повадка, замашка, ухватка за давньою звичкою — по старой привычке [памяти]
найдено в "Словнику синонімів Вусика"

див. звичай


найдено в "Правописному словнику Голоскевича"

Зви́чка, -чки, -чці; зви́чки, -чок


найдено в "Українсько-білоруському словнику"

Звычай

звычка


найдено в "Орфоэпическом словаре украинского языка"
{зви́чка} -чкие, д. і м. -и́ц:і, р. мн. -чок.
найдено в "Орфографічному словнику української мови"
зви́чка іменник жіночого роду
найдено в "Українсько-білоруському словнику"
звычай
звычка
найдено в "Українсько-білоруському словнику"
звычай звычка
T: 31