АРТЕ́МІЙ
• АРТЕМІЙ
(р. н. невід. — бл. 1575)
- церк. письменник, полеміст і перекладач. Ігумен Троїце-Сергієвої лаври. Як вільнодумець-нестяжатель був відлучений від церкви і засланий у Соловецький монастир. Утік до Білорусії і включився в нац.-визвольний і культурно-просвітній рух білорусів та українців, зокрема в полеміку проти католицтва й лютеранства. А. належить 14 послань. Обстоював моральне самовдосконалення, терпиме ставлення до єресей, осуджував прагнення церкви до збагачення. Його ідеї вплинули на розвиток сусп. і філос. думки в Росії, Білорусії і на Україні, на діяльність білорус. та укр. першодрукарів; вони простежуються у творах Герасима Смотрицького та Івана Вишенського.
♦ Тв.: Памятники полемической литературы в Западной Руси, кн. 1, СПБ, 1878.
■ Літ.: Вилинский С. Г. Послание старца Артемия (XVI века). Одесса, 1906.
В. П. Колосова.