ВЕЛИЧА́ВО.
Присл. до велича́вий.
Море близько, і він [Дніпро] тече повільно, величаво (О. Гончар);
Княгиня гордим поглядом глянула на Кобзу і величаво пішла у покої (О. Стороженко);
– У Київ поїдемо врочисто, величаво, – каже Богун (А. Чайковський).
Краткая форма: величав
сравн. ст.: величавее
величнийPrzymiotnik
величавый
majestatyczny
Przysłówek
величаво
majestatycznie
величаво нареч. (1)
Кто съединяет их в приятный слуху гром Так величаво! так прекрасно!С10.
majestuosamente, con majestuosidad
majestueusement
Присл. до величавий.
Majestically, loftily, grandly
• velebně