ЩАДНИЦЯ

Ощадна каса [XIX] бо фактом єсть, що власність, обтяжена до сeї висоти, церестає вже бути власністю; дальше спротивився бесідник, щоби край давав гарантію за банк, бо контроль сойму над таким банком неможливий; досвід поучив, що мимо щорічних комісій люстраційних, Виділ крайовий укривав (!) через кілька літ крайовий дефіцит; вкінець, вніс п. Волинський, щоби над предложенням Виділу кр. і комісії перейшов до порядку дневного і щоби натомість сойм ухвалив затягнути 1000000 позички на підпомагання 4 %-вими позичками щадниць і кас позичкових — громадських і повітових, товариств задаткових, кругів кредитових, спілок рільничих і добрих пред- приятій промислових та торговельних, так як при тім нема ніякого ризика, а з процентів і оплат сеї позички утвориться з часом залізний фонд крайовий [XIX]

ЩАДНИ́ЦЯ, і, ж., діал.

Ощадна каса.

– На економічному полі в сих днях, У банках, щадницях, спілках, копальнях Чекає нас праця подвійна (І. Франко);

Задумала вона зібрати трохи грошенят, однести їх до міської щадниці (О. Кобилянська).

Щадни́ця, -ці; -ни́ці, -ни́ць