Значение слова "АРГУМЕНТУВАТИ" найдено в 16 источниках

АРГУМЕНТУВАТИ

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ДОВО́ДИТИ (підтверджувати істинність, правильність чогось фактами, міркуваннями, доказами), ДОКА́ЗУВАТИ, ОБҐРУНТО́ВУВАТИ, МОТИВУВА́ТИ, УМОТИВО́ВУВАТИ (ВМОТИВО́ВУВАТИ), ПОКА́ЗУВАТИ, АРГУМЕНТУВА́ТИ книжн., ПРИСВІ́ДЧУВАТИ діал.; ОБСТАВЛЯ́ТИ, ПІДПИРА́ТИ розм. (надавати вірогідності чомусь); ДОКУМЕНТУВА́ТИ (користуючись документами); ПОБИВА́ТИ (наводячи неспростовні докази). — Док.: довести́, доказа́ти, обґрунтува́ти, умотивува́ти (вмотивува́ти), показа́ти, аргументува́ти, присві́дчити, обста́вити, підпе́рти, документува́ти, поби́ти. — Усе життя я доводив собі та іншим, які мене, правда, не розуміли, що світ цей занадто брутальний, аби можна було його змінити на краще за допомогою слів (Ю. Андрухович); — У Власівці дощу не було! Це ти брешеш. — Як же так не було? — доказували йому. — Я сам тільки що звідти приїхав, ще й одежа не встигла висохнути (Григорій Тютюнник); Він добре обґрунтував свою пропозицію (М. Трублаїні); Критик не говорив тобі нічого більше, не мотивував свойого суду (І. Франко); Факт, який мав він на увазі, був явно непереконливий і недостатній, щоб посіяти сумнів у Грицьковому серці. Треба було якось мудро обставити, умотивувати цей факт (А. Головко); Сьогоднішня стаття в американському журналі показала йому на ввесь обсяг небезпеку, на яку він у коханні наразився (В. Підмогильний); Треба виступати з готовим, цілком виробленим планом, аби могти відповісти на кожне питання, аби аргументувати моцно й переконуюче (Г. Хоткевич); Присвідчиш ти мені, що мене любиш, Запевне тим серцем нігди не зблудиш (пісня); Садівник, щоб підперти свої слова якимось доказом, тицьне Йосипові перед очі книжку: — Оце читав? Ні! (Д. Бедзик); Наперекір здоровому розуму ці горе-теоретики твердять про "відмирання народної творчості". Та жива дійсність побиває їх (М. Рильський). — Пор. 1. перекона́ти.


найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

АРГУМЕНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що.

Наводити аргументи (у 1 знач.), докази; обґрунтовувати.

Вони не мали ніяких доказів, нічим не могли аргументувати .. підозріння про злочинну діяльність доктора Гальванеску – відомого наукового діяча (Ю. Смолич).


найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-ую, -уєш, недок. і док., перех., книжн.

Наводити аргументи (у 1 знач.), докази; обґрунтовувати.



найдено в "Українсько-польському словнику"

[arhumentuwaty]

дієсл.

argumentować


найдено в "Словнику чужослів Павла Штепи"

Доводити, довести, подоводити, переконувати, переконати, попереконувати, сперечатися, посперечатися, суперечати, суперечити


найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "
-ую, -уєш, недок. і док. , перех. , книжн. Наводити аргументи (у 1 знач. ), докази; обґрунтовувати.

найдено в "Українсько-англійському словнику"

To argue, to give reasons (for), to advance arguments (for)


найдено в "Українсько-китайському словнику"

【未】 论征, 提出理由


найдено в "Орфографічному словнику української мови"
аргументува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду
найдено в "Українсько-білоруському словнику"

Прычына

розум


найдено в "Українсько-англійському словнику з прав людини"
аргументувати дієсл. advance arguments / reasons;
найдено в "Украинско-английском юридическом словаре"
advance arguments, argue, prove a case arguments
найдено в "Українсько-білоруському словнику"
прычына
розум
найдено в "Українсько-російському словнику"
аргументировать
найдено в "Українсько-білоруському словнику"
прычына розум
T: 43