Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Чудинов А.Н.,1910.
Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Павленков Ф.,1907.
Полный словарь иностранных слов, вошедших в употребление в русском языке.- Попов М.,1907.
Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней.- Михельсон А.Д.,1865.
Новый словарь иностранных слов.- by EdwART, ,2009.
Большой словарь иностранных слов.- Издательство «ИДДК»,2007.
Толковый словарь иностранных слов Л. П. Крысина.- М: Русский язык,1998.
КВА́РТА, и, ж.
1. Міра рідких і сипких тіл (звичайно трохи більша за літр).
[Виборний:] Випили по одній, по другій, по третій .. та вишнівки з кварту укутали (І. Котляревський);
Молодая встала, Взяла кварту оковити Та й почастувала Сердешного невольника (Т. Шевченко);
– То він, ще й не втершися, .. схопив глечик і видудлив із нього, мабуть, із кварту (А. Головко);
Рідкі речовини – воду, молоко, гас, горілку – міряли квартами (кварта дорівнювала двом пляшкам) (з наук. літ.).
2. розм. Те саме, що ку́холь 1.
Микола вхопив кварту й пожбурив нею на шинкаря (І. Нечуй-Левицький);
Він .. зачепив кожухом мідну кварту на ослоні, й вона з брязкотом покотилася по підлозі (В. Кучер);
На площах малеча хоробро плуталася поміж машинами і кіньми, тягаючи за собою повні відра, навперебій простягаючи кожному кварту, зачерпнуту від душі – по самі вінця! (О. Гончар);
Зранку вихиляю кварту молока, мандрую від селища до селища (Є. Пашковський).
3. муз. Четвертий ступінь у діатонічній гамі.
У розділі пальцевої техніки Л. Ревуцький з великою винахідливістю вживає свої улюблені комбінації подвійних нот: терції, кварти, квінти (з наук. літ.);
У розпізнаванні часу виникання тої чи іншої обрядової мелодії на допомогу історії знову приходять ті самі типові ознаки: кварти, квінти й октави (з навч. літ.).
4. іст. Феодальний податок у XVI–XVIII ст. у Польщі, що складав четверту частину прибутків від королівських маєтків на утримання війська.
Під час війни стягувалася “подвійна кварта” (з наук. літ.).
КУ́ХОЛЬ (металева, череп'яна та ін. посудина з ручкою для пиття води, різних напоїв), КО́РЕЦЬ, КОРЯ́К, КВА́РТА, КВАРТИ́НА розм., КАРВА́ТКА діал., ПИТУ́Н діал.; КОНО́ВКА (КОНІ́ВКА) (висока, перев. звужена вгорі посудина); КІ́НВА (велика дерев'яна посудина). — А продпункт тут у вас є? — сказав капітан, виходячи з машини. — Добре було б тепер хоч кухоль чаю... (Л. Первомайський); Старша дружка в сінях ухопила з відра корець і пирснула мені в вічі погожої води (Ганна Барвінок); Треба коряк який взяти до рук, Напиться води-джерелівки (І. Франко); Микола вхопив кварту й пожбурив нею на шинкаря (І. Нечуй-Левицький); Край його на столі люлька і гаманець.. і повна карватка ще торішньої дулівки (Г. Квітка-Основ'яненко); В кутку біля судника топтався дід Кушка. Він, очевидно, шукав питуна (Ю. Мушкетик); Дівчина.. внесла на таці куманці й карафки з горілками і ковані з срібла коновки (П. Панч); А трохи згодом Раби вечерю принесли І кінву доброго сикеру (Т. Шевченко).