АРЕШТО́ВУВАТИ

АРЕШТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., АРЕШТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Брати кого-небудь під варту, позбавляти волі. Року 1877 з Франком сталася пригода: його й цілу редакцію "Друга" арештовують (Коцюб., III, 1956, 32); У Карпа Нехльоди двоє міліціонерів одібрали наган, а його самого арештували й відправили до повітового міста (Шиян, Баланда, 1957, 240). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 58.