-ї, ж.
Ослаблення або втрата пам'яті внаслідок різних уражень головного мозку.
••
Дисоціативна амнезія — нездатність згадувати особистісно важливу інформацію.
Епізодична амнезія — провал пам'яті; втрата інформації про окремі події або епізоди; лакунарна амнезія, кататимна амнезія.
Інфантильна амнезія — втрата пам'яті на події та переживання раннього дитинства.
Кататимна амнезія — амнезія тільки на певні обличчя та події.
Негативістична амнезія — амнезія, зумовлена мимовільним внутрішнім опором особи відтворенню окремих фактів, подій і т. ін.
Органічна амнезія — загальна назва для будь-якої амнезії, спричиненої порушенням фізіологічних функцій.
Посттравматична амнезія — будь-яка втрата пам'яті після травматичного переживання.
Прогресуюча амнезія — глибокі форми генералізованого порушення пам'яті, при яких відбувається поступове і далекосяжне спустошення її запасів.
Ретроградна амнезія — втрата пам'яті на події та переживання, які відбулися в період часу (зазвичай досить короткого) до травми, яка спричинила амнезію.
Фіксаційна амнезія — порушення здатності запам'ятовувати, фіксувати нові знання.
АМНЕЗІ́Я, ї, ж.
1. мед. Ослаблення або втрата пам'яті внаслідок різних уражень головного мозку.
– В психології .. явище провалу пам'яті називається амнезією, – почав розважливо .. редактор (Д. Бедзик).
2. перен. Втрата пам'яті народом, державою про своє минуле внаслідок певних негативних умов існування.
Українці – це нація, що її віками витісняли з життя шляхом фізичного знищення, духовної експропріації, генетичних мутацій, цілеспрямованого перемішування народів на її території, внаслідок чого відбулась амнезія історичної пам'яті й якісні втрати самого національного генотипу (Л. Костенко);
У літературі без історії починається така прикра й важка хвороба, як амнезія (з газ.).
[amnezyja]
ж.
amnezja мед.
Пам'ятьозаник, див. анамнезія
мед.
amnesia