Значение слова "ХРЕЩЕНИК" найдено в 20 источниках

ХРЕЩЕНИК

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

ХРЕЩЕ́НИК, а, ч.

Хлопчик по відношенню до своїх хрещених батька та матері; похресник.

Зрадів [Грицько], як почув, що Галя буде кумою. Він сподівався, що хрещеникові добре буде від такої хрещеної матері (Панас Мирний);

Галя полюбила свого хрещеника, як рідну дитину (Панас Мирний);

– Щось мені приверзлося чудне – бог знає, проти чого. Причулося, немовби десь мої хрещеники голосять: – Тату, укрийте нас! (С. Васильченко);

* Образно. Тепер Ніна Андрусь знову на роботі. Біжать роки, росте її Андрій – хрещеник бригади (з наук.-попул. літ.).

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ХРЕЩЕ́НИК, ПОХРЕ́СНИК, ХРЕЩЕ́НИЙ СИН, ФІН діал. Галя полюбила свого хрещеника, як рідну дитину (Панас Мирний); Аж тепер йому вияснилося, які-то вона своїм похресникам чудернацькі назви давала! (І. Франко).

найдено в "Орфоепічному словнику української мови"

хреще́ник

[хре^ишчени^ек]

-ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -ки^е, -к'іў

найдено в "Большом украинско-русском словаре"

імен. чол. роду, жив.хлопчик по відношенню до своїх хрещених батька іматерікрестник

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

і хрищеник, -а, ч.

Хлопчик стосовно до своїх хрещених батька та матері.

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

і хрищеник, -а, ч. Хлопчик стосовно до своїх хрещених батька та матері.

найдено в "Словнику синонімів Вусика"