Значение слова "ДІЯЛЬНІСТЬ" найдено в 29 источниках

ДІЯЛЬНІСТЬ

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ДІЯ́ЛЬНІСТЬ (застосування своєї праці, своїх зусиль до чого-небудь, у якійсь галузі), ДІ́Я, А́КЦІЯ книжн., ОПЕРА́ЦІЯ розм., ЧИН уроч., УЧИ́Н (ВЧИН) заст., уроч., ДІ́ЙСТВО заст., ДІ́ЛАННЯ діал.; ПРА́КТИКА (перев. застосування набутих знань у певній галузі); РУХ (громадський, масовий). Марусяк не мав уже жадного авторитету. При нім критиковано і його самого, і його діяльність (Г. Хоткевич); Краю мій, чи я зробив усе, що треба, в дії й слові?.. (В. Сосюра); Політична.. воля в Росії не може бути осягнута інакше, як спільною акцією всіх її освічених народів (М. Драгоманов); Ця операція з коропами мала в жовтні дати комуні близько п'ятсот кіло риби (О. Донченко); В столиці пасажири чекали вагонів юрбою, що здобувала місця штурмовим чином (В. Підмогильний); Усі скарби свого добра Ти без жалю офірувала... І за високий той учин Вінок заробиш ти з тернин! (М. Старицький); Кіндрат Комар обгорнув себе скупим, бережливим дійством. Дає в позичку хлібця пуд, просить повернути два (О. Ковінька); Борислав — це шлях усієї Галичини, всієї Австро-Угорщини. Це поле ділання грядущих поколінь (П. Колесник); Сьогодні з нами ходив (О. Маковей) гуляти, багато розказував з своєї редакторської практики (Леся Українка); Народні мистецькі таланти.. мають собі широке поле для свого розвитку й цвітіння в тім прекраснім русі, який зветься самодіяльністю (М. Рильський). — Пор. 1. пра́ця.

ДІЯ́ЛЬНІСТЬ (органів, частин живого організму, механізмів тощо), ФУ́НКЦІЯ, ФУНКЦІОНУВА́ННЯ, РОБО́ТА розм., ПОВЕДІ́НКА розм. Вища нервова діяльність; Порушення функцій залоз внутрішньої секреції; Приємно було ступати по твердій стежці, відчувати роботу тугих мускулів ніг (М. Коцюбинський); Хорошко придивлявся тепер не до роботи Михайла Гнатовича, а до поведінки металу в глибокому шві (В. Собко). — Пор. 2. ді́яти.

ДІ́ЯТИ (про машини, механізми, частини живих організмів тощо — бути в дії, виконувати свої функції), ПРАЦЮВА́ТИ, ФУНКЦІОНУВА́ТИ перев. спец., РОБИ́ТИ розм.; ІТИ́ (ЙТИ), ХОДИ́ТИ розм. (про годинниковий механізм). Мишуні раптом скортіло, щоб струг перестав діяти, і його треба було б наново рихтувати й встановлювати (Ю. Яновський); Язик діє — та рука не вміє (прислів'я); Танки зачхали моторами (вони працювали на малім газу) і рушили кудись убік (Григорій Тютюнник); Весь чогось слабую, серце погано працює (М. Коцюбинський); На багатьох заводах нині функціонують електричні транспортери рідких металів (з журналу); Ні хвороби, ні всякі там бацили не мали на нього жодного впливу; шлунок робив як машина (Г. Хоткевич); Утік (пан) до Румунії і до нитки залишив усе своє добро, навіть на стіні ішов годинник (С. Чорнобривець). — Пор. 2. дія́льність.

ПРА́ЦЯ (діяльність людини, спрямована на створення матеріальних або духовних цінностей), РОБО́ТА, РОБОТИ́ЗНА розм., ДІ́ЛО розм., ДІ́ЛЬЦЕ розм.; ТРУД (перев. наполеглива, старанна); СЛУ́ЖБА (нефізична діяльність або в галузі обслуговування); ША́РВАРОК розм. (напружена, здебільшого примусова); ПІДРОБІ́ТОК, ХАЛТУ́РА перев. зневажл. (побічна, додаткова до основної або тимчасова, випадкова); ПОДЕ́НЩИНА (поденна); ПРА́КТИКА (лікаря, юриста). Ткалі, ткалі! Вам, любі, вдається Проспівати у праці своїй, Як травнева веселка сміється, Як іскриться в лиманах прибій (М. Нагнибіда); Закипіла робота — аж горить! (Панас Мирний); Шафар затримав його ще на скількись день для всякої такої роботизни (переклад М. Лукаша); Появить на очі люду Його ж сховані скарби — Справа гідна сил та труду, Річ достойна боротьби! (П. Грабовський); Вона дивилась за всім в домі, сама проводила хатнє господарство, ще й на службу ходила (І. Нечуй-Левицький); Минало дватри тижні, і знов на хуторі знаходилася негайна робота, і знов скликав він селян на шарварок (З. Тулуб); Всього раз на місяць ходив на підробітки, та цього було досить, бо заробляв він за одну ніч п'ять стипендій (С. Олійник); Ходив (дід) по "халтурах", парове отоплення ставив, дахи крив забудовникам трудно добутим шифером (О. Гончар); Вона вже ходила в економію на поденщину (Остап Вишня); Чоловік небагатий, жив він з адвокатської практики (М. Рильський). — Пор. 1. дія́льність, заня́ття.


найдено в "Фармацевтичній енциклопедії"

ДІЯЛЬНІСТЬ — це специфічна форма активного ставлення людини до навколишнього світу, змістом якого є його цілеспрямовані зміна та перетворення. Д. містить мету, засоби, результат та сам процес Д. Існують різноманітні класифікації типів та форм Д.: поділ Д. на духовну та матеріальну, виробничу, трудову тощо. В соціальному розвитку важливе значення має розподіл її на репродуктивну (спрямовану на одержання уже відомого результату відомими засобами) та продуктивну Д. (творчість), пов’язану зі створенням нових цілей та відповідних їм засобів або з досягненням відомих цілей за допомогою нових засобів. Творча Д. людини набуває домінуючої ролі в житті суспільства та цивілізації в цілому. Господарська (економічна) Д. — це виробництво та реалізація продукції, виконання робіт та надання послуг. Господарська Д., що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом (див. Підприємництво). Господарська Д. може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська Д.). Суб’єктами господарювання виступають юридичні особи та фізичні особи-підприємці, зареєстровані в установленому законом порядку. Регулювання господарської діяльності здійснюється державою шляхом уведення в дію нормативно-правових актів (див. Регулювання). Одним із основних важелів такого впливу є ліцензування та патентування. Вид господарської діяльності має місце у разі об’єднання ресурсів (устаткування, технологічних засобів, сировини та матеріалів, робочої сили) для створення виробництва певної продукції або надання послуг. Окремий вид Д. може складатися з єдиного простого процесу або охоплювати низку процесів, кожний з яких входить до відповідної категорії класифікації. Виділяють основні, другорядні та допоміжні види діяльності. Центральний орган виконавчої влади з питань стандартизації затверджує Класифікатор видів економічної (господарської) Д., який має статус державного стандарту. Сукупність усіх виробничих одиниць, які здійснюють переважно однакові або подібні види виробничої Д., є галуззю. Вимоги до класифікації галузей народного господарства встановлюються законом. Розрізняють галузі сфери матеріального та нематеріального виробництва (невиробничу сферу). У галузях матеріального виробництва здійснюється виробництво матеріальних благ, призначених і для використання у сфері виробництва як засобів виробництва (продукція виробничо-технічного призначення), і у сфері особистого споживання (вироби народного споживання). Д., спрямована на створення, виробництво, оптовий та роздрібний обіг лікарських препаратів, зберігання, транспортування, контроль якості лікарських засобів та ін., називається фармацевтичною Д. (див. Фармацевтична діяльність). Д. державних (комунальних) і недержавних аптечних підприємств, спрямована на одержання прибутку згідно із законодавством, є підприємницькою комерційною. Д., яку здійснюють суб’єкти господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжну діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг і є господарсько-торговельною Д. (див. Діяльність комерційна; Торгівля).

Д. педагогічна — різновид професійної діяльності, спрямованої на всебічну підготовку різних, у тому числі й фармацевтичних кадрів, на виконання завдань, пов’язаних з навчанням і вихованням. До структури Д.п. входять цілі, мотиви, способи, пізнавальні процеси, знання, уміння, навички, якості особи та ін. В основі Д.п. лежать закони, які фіксують суттєві зв’язки і відносини в процесі сприйняття і засвоєння нового матеріалу з урахуванням цілей навчання. Психологічним механізмом Д.п., вирішення тих чи інших завдань є відповідне функціонування психічних процесів, станів і якостей особистості.

 Виноградська А.М. Комерційне підприємництво: сучасний стан, стратегії розвитку: Монографія. — К., 2004; Мнушко З.Н., Дихтярева Н.М. Менеджмент и маркетинг в фармации. Ч. І. Менеджмент в фармации / Под ред. З.Н. Мнушко. — Х., 2007; Копорулина В.Н., Смирнова М.Н., Гордеева Н.О., Балабанова Л.М. Психологический словарь / Под общ. ред. Ю.Л. Неймера. — Ростов-на-Дону, 2003; Психология: Словарь/ Под общ. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. — М., 1990; Універсальний словник-енциклопедія / Гол. ред. чл.-кор. НАНУ М. Попович. — К.–Львів, 2001.

Слободянюк М.М., Кожухова Т.В.

найдено в "Філософському енциклопедичному словнику"
ДІЯЛЬНІСТЬ - форма активності, що характеризує здатність людини чи пов'язаних з нею систем бути причиною змін у бутті. Ці зміни можуть стосуватися речового та енергетичного статусу об'єктів або їх інформаційного потенціалу. Д. притаманні - трансформація зовнішнього у внутрішнє, єдність опредметнення та розпредметнення певних смислів, що задають параметри її здійснення. Для людської Д. характерний вибір можливостей та відповідно - прийняття рішень. Д. здійснює перманентну трансформацію суб'єктивного в об'єктивне та навпаки. Ця трансформація виявляє особливості людського духу, який, зрештою, і створює потенціал Д. Духовний потенціал Д., її смислонаповнення реалізується у певних нормах, цінностях та цілях. У тих випадках, коли Д. набуває героїчного пафосу й сягає рівня самопожертви (в ім'я людських цілей чи релігійних абсолютів), виникають т. зв. "безконечні цілі" (Гегель), або вічні ідеали, внаслідок чого цілепокладання перетворюється в маніфестацію духу, в смислозатвердження людини. Д., яка виходить за межі власної імітації чи спонтанної активності, тобто орієнтована на результат, характеризується цілепокладанням та цілереалізацією. Д., яка охоплює і цілепокладання, і самоімітацію (як у деяких ситуаціях гри) та широку сферу смислотворчості, зветься життєдіяльністю. Її різновидами є праця, гра, самодіяльність за мірками свободи. Загальний знаменник цих різновидів становить творчість. Усвідомлення особливостей Д. може, з методологічного боку, виступати як особливий діяльнісний підхід, що долає колізію об'єктивного та суб'єктивного, ідеального та матеріального, характеризується цільовими програмами функціювання. Вчення про Д. як актуалізацію можливого було закладено Аристотелем. В систематичній формі концепція Д. представлена в нім. класичній філософії, зокрема в працях Фіхте та Гегеля, котрі розглядали Д. як єдність теорії та практики. її подальша розробка пов'язана з працями Маркса та марксистських шкіл, які акцентували значення суспільної Д. та визначальну роль праці.С. Кримський
найдено в "Сучасному українсько-англійському юридичному словнику ( І. Борисенка, В. В. Саєнка, Н. М. Конончука, Т. І. Конончук)"
ім action; activity; activities; enterprise; work • вести злочинну (недозволену) діяльність to engage in (be involved in) criminal (illicit, unlawful) activity • виконання професійної діяльності exercise of one's professional activity • втягувати (залучати) (когось) у злочинну ~ to involve (smb) in criminal activity • у всіх сферах розумової діяльності in all branches of intellectual activity • ~, що кваліфікується як фелонія felonious activity (enterprise) • благодійна ~ charitable activity • винахідницька ~ inventive activity • господарська ~ economic (business) activity • громадська ~ public (social) activities • державна ~ public (social) activities • законна ~ legitimate activity (enterprise) • законодавча ~ legislation • злочинна ~ criminal activity (enterprise) • інформаційна ~ information activity • комерційна ~ commercial activity • ліцензійна ~ licensing activity • науково-дослідницька ~ research (activity) • незаконна ~ illegal (illicit, unlawful) activity • нормотворча ~ law-making; legislation • оперативно-розшукова ~ operational investigation(s) • педагогічна ~ educational work; teaching • підривна ~ subversion; subversive activities; (підбурювання до страйку, заворушення) sedition • поточна законодавча ~ current legislation • профспілкова ~ trade-union activity • творча ~ creative activity • трудова ~ labour activity • розумова ~ mental activity
найдено в "Українсько-англійському словнику"

1) (функціонування чогось) activity, action, operation

діяльність серця — functioning of the heart

викликати діяльність органу — to stimulate an organ to action

2) (дії людей) activities (pl.); (вид діяльності) occupation, work

банківська діяльність — banking

видавнича діяльність — publishing business

громадська діяльність — public work (activities), social work

комерційна діяльність — commercial (trade, business) activities

революційна діяльність — revolutionary activities


найдено в "Українсько-англійському словнику з прав людини"
діяльн|ість ім. activity, activities, work; occupation; enterprise;державна \~ість public activities; заборонена законом \~ість activity prohibited by a law; займатися недозволеною \~істю be involved in illicit activity; законна \~ість lawful activities; законодавча \~ість legislation; залучати до злочинної \~ості involve in criminal activity; здійснювати професійну \~ість exercise professional activity; злочинна \~ість criminal activities; інтелектуальна \~ість intellectual activity; корупційна \~ість corrupt activity; незаконна \~ість unlawful activity; оперативно-розшукова \~ість operational and search activities; професійна \~ість professional activity; спільна \~ість joint activity ;
найдено в "Большом украинско-русском словаре"


імен. жін. роду1. застосування своєї працi до чого-небудь2. функцiонування, дiяння органiв живого органiзму3. виявлення сили, енергiї до чого-небудьдеятельность

¤ гарячкова дiяльнiсть -- лихорадочная деятельность

¤ поле дiяльностi -- поле деятельности

¤ суспiльна дiяльнiсть -- общественная деятельность



T: 45