астеї́зм
• астеїзм
(від грец. 'αστεισμός — жарт, дотеп)
- різновид іронії як тропа: похвала у формі осудження і навпаки. Засіб цей широко використовували в сатиричних творах Т. Шевченко, І. Франко, В. Самійленко та ін. укр. поети, напр.: "Що за славний рік новий! Хоч співай, хоч вовком вий" (В. Самійленко, "1908 рік"). Див. також Антифраз, Іронія.
-у, ч., лінгв., літ.
Різновид антифразису, троп, де мовна одиниця з негативним значенням, осудливою конотацією уживається як форма вираження похвали, захоплення, ласки тощо.