АПОМІ́КСИС, у, ч., біол.
Розмноження багатьох рослин і деяких тварин нестатевим способом.
Ізолюючи зародки з насіння рослин, одержують окремі генотипи, мікроклони яких започатковують селекційні лінії. Це переважно насіння, отримане шляхом міжвидових і міжродових схрещувань, анеуплоїдії, поліплоїдії, апоміксису та ін. (з наук. літ.).
-у, ч.
1) Різні способи нестатевого розмноження тварин і рослин.
2) Утворення зародка у вищих рослин без запліднення й редукційного поділу.