Значение слова "ЗАПЕРЕЧУВАТИ" найдено в 16 источниках

ЗАПЕРЕЧУВАТИ

  найдено в  "Большом украинско-русском словаре"


дієсл. недокон. виду (що робити?)

Дієприслівникова форма: заперечуючи

1. (перех. i неперех.) не погоджуватися з ким-, чим-небудь у чомусьвозражать

Деепричастная форма: возражая

2. (перех.) не визнавати iснування, значення, доцiльностi чого-небудьотрицать

¤ не заперечувати проти запрошення -- не возражать против приглашения

дієсл. недокон. виду (що робити?)

Дієприслівникова форма: заперечуючи

1. (перех. i неперех.) не погоджуватися з ким-, чим-небудь у чомусь2. (перех.) не визнавати iснування, значення, доцiльностi чого-небудьотрицатьотрицать

Деепричастная форма: отрицая

¤ не заперечувати проти запрошення -- не возражать против приглашения

дієсл. недокон. виду (що робити?)

Дієприслівникова форма: заперечуючи

1. (перех. i неперех.) не погоджуватися з ким-, чим-небудь у чомусь2. (перех.) не визнавати iснування, значення, доцiльностi чого-небудьотрицатьоспаривать

Деепричастная форма: оспаривая


  найдено в  "Уроках державної мови (з газети «Хрещатик»)"
Якими відмінками може керувати дієслово заперечувати? Воно має два основних значення. Перше – “відкидати обов’язковість чогось; спростовувати якийсь факт”. У такому розумінні заперечувати потребує після себе додатка в знахідному відмінку; за наявності частки не – в родовому. Ніколи в літературній мові це слово не вживається з прийменником про. Порушенням норми є речення типу “Іваненко заперечував про своє знайомство з Колядою” (з газети). Друге значення дієслова – “говорити проти, висловлювати незгоду”. Тоді лексема виступає з додатком у давальному відмінку: “Другокурсник Міхно мав звичку заперечувати викладачеві” (з газети). Треба чітко розрізняти ці значення, бо плутання їх часом може призвести до абсурдних тверджень. Приміром: “...Не можна заперечувати проти того, що між обчислювальною машиною і деякими функціями мислення людини існує формальна аналогія”. У наведеному прикладі не слід було вживати прийменника проти, бо він надає дієслову значення “виступати проти”, тоді як зі змісту речення випливає інше – “не визнавати”. Адже йдеться про об’єктивну реальність, на яку ми не впливаємо, а тільки, усвідомлюючи цю аналогію між роботою обчислювальних машин і деякими функціями людського мислення, можемо визнавати чи не визнавати їхню подібність.
  найдено в  "Толковом словаре украинского языка"

-ую, -уєш, недок., заперечити, -чу, -чиш, док.

1) перех. і неперех. Не погоджуватися з ким-, чим-небудь у чомусь, висловлювати протилежну думку або доказ проти чогось. || Виражати незгоду з чим-небудь рухом, поглядом і т. ін. || Спростовувати що-небудь.

2) перех. Не визнавати існування, значення, доцільності чого-небудь. Заперечувати провину.


  найдено в  "Українсько-російському словнику"
несов. - заперечувати, сов. - заперечити 1) (против чего) возражать, возразить; противиться, воспротивиться (чему) 2) (что) отрицать сов.; отвергать, отвергнуть; опровергать, опровергнуть, отражать, отразить (чьи-н. утверждения); оспаривать, оспорить (доказывать в споре неверность какого-н. утверждения) заперечувати свою вину, участь — отрицать свою вину, своё участие; разг. отпираться, отпереться (от чего), запираться, запереться
  найдено в  "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "
-ую, -уєш, недок. , заперечити, -чу, -чиш, док. 1》 перех. і неперех. Не погоджуватися з ким-, чим-небудь у чомусь, висловлювати протилежну думку або доказ проти чогось.
|| Виражати незгоду з чим-небудь рухом, поглядом і т. ін.
|| Спростовувати що-небудь.
2》 перех. Не визнавати існування, значення, доцільності чого-небудь. Заперечувати провину.
  найдено в  "Українсько-англійському словнику з прав людини"
заперечувати дієсл. object; be against; disagree; oppose; deny; refute; retort;\~ по суті проти позову traverse a claim; \~ звинувачення deny the charge; \~ свою провину, посилаючись на алібі rely on the defense of “alibi”;
  найдено в  "Украинско-английском юридическом словаре"
contradict, contravene, controvert, (обвинувачення) answer to, attack, challenge, disaffirm, disavow, (позов, право тощо) disclaim, dispute, impugn, meet, object, negate, negative, rejoin
  найдено в  "Словнику синонімів Караванського"
не погоджуватися, перечити, суперечити, мати проти, ід. крутити головою; (наклеп) спростовувати, відкидати; (чиєсь існування) не визнавати.
  найдено в  "Словнику синонімів Полюги"
(не погоджуватися) розм. перечити, (повністю) опротестовувати, (окремі факти) спростовувати.
  найдено в  "Орфографічному словнику української мови"
запере́чувати дієслово недоконаного виду
  найдено в  "Українсько-білоруському словнику"
запярэчыць
прадмет
пярэчыць
  найдено в  "Орфоэпическом словаре украинского языка"
{запеире́чуватие} -уйу, -уйеиш.
  найдено в  "Українсько-білоруському словнику"
запярэчыць прадмет пярэчыць
  найдено в  "Українсько-грузинському словнику (Георгія Чавчанідзе)"
შედავება, შეპასუხება
  найдено в  "Украинско-русском политехническом словаре"
матем. отрицать
T: 11 M: 2 D: 0