АКУЛЬТУРА́ЦІЯ, ї, ж., етн.
Прилучення одного народу до культури іншого, яке відбувається в результаті контактів цих народів.
Дослідження акультурації в сучасному значенні цього слова почалося в 20–30 pоках XX ст. у зв'язку з вивченням впливу “білої” американської культури на індіанців та темношкірих американців (з наук. літ.);
Зараз ми не можемо з вірогідністю передбачити, за якими принципами буде далі розвиватися процес акультурації українців у Латвії (з газ.).
-ї, ж.
1) Процес, у перебігу якого контакти між різними культурними групами приводять до набуття нових зразків культури однією з них або, можливо, обома разом із повним або частковим сприйняттям іншої культури.
2) Будь-яке передання культури від однієї групи іншій, зокрема від одного покоління іншому.