ЛІЦИТА́ТОР, а, ч.
Особа, яка веде аукціонні (публічні) торги.
Оце все .. вичитував із подовгастого синявого піваркуша паперу возний судовий, що заразом сповнював службу заприсяглого ліцитатора (І. Франко);
Моментом укладення угод на відкритих торгах уважають удар молотка ліцитатора (з навч. літ.);
Ліцитатора призначає організатор торгів (із журн.).
-а, ч., зах.
Чиновник, відповідальний за проведення аукціону, розпродажу власності.
[licytator]
ч.
licytator