ФАЛДА

ФА́ЛДА, и, ж.

1. Трубкоподібна складка на одязі, портьєрах і т. ін.

Марія обтягувала на собі спідницю, поправляла рясні фалди (І. Нечуй-Левицький);

Настя примірювала червону, як жар, матерію і бгала її в дрібненькі фалди (М. Коцюбинський);

За солдатською звичкою оправив [Іванов] гімнастерку, обсмикнув її фалди під пояс ззаду (Ю. Смолич);

Здивувався [Яремченко], побачивши у фалдах портьєри голову з роговими окулярами на носі (Д. Бедзик).

2. Боковий або нижній край чоловічого одягу з розрізом; пола.

Від шинелі хлястик відірвався і ззаду фалди бовталися (С. Чорнобривець);

На ньому зелений чиновницький мундир з довгими фалдами (О. Полторацький);

Біжу, скільки духу, шпичаки колють у ноги, я падаю, але встаю й ще прудкіше біжу. А батюшка, піднявши фалди, шпарить навздогін (О. Ковінька).

3. геол., рідко. Складка на місцевості, у надрах землі тощо.

Зелене оксамитове убрання побгалось, позападало в узькі глибокі яри, піднялося на горби, вкрило їх кругом, бгаючись сотнями вередливих, незвичайно гарних складочок, фалдів, западин (І. Нечуй-левицький);

Було цікаво, наприклад, знати, що територія басейну колись була вкрита фалдами – кроквоподібними згинами на земній поверхні, залишками великих гір (О. Гуреїв);

– Вона [руда] тягнеться в надрах підземними смугами, часом перериваючись або розходячись хвилястими фалдами вниз чи вгору (Олесь Досвітній).

ФАЛДА

(от нем. Falte). 1) складка назади верхней одежды. 2) задний конец мужского платья.

Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Чудинов А.Н.,1910.

ФАЛДА

длинная пола мужской одежды.

Полный словарь иностранных слов, вошедших в употребление в русском языке.- Попов М.,1907.

ФАЛДА

нем.Falte. а) Складка на платье. b) Конец мужского платья.

Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней.- Михельсон А.Д.,1865.

фалда

ы, ж. (польск. fałd, мн. fałdy < ср.-в.-нем. valde).
1. На сюртуке, фраке, мундире: одна из двух нижних частей разрезной спинки.
2. Конусообразная продольная складка на одежде.
Фалд овый — относящийся к фалде 1, 2, фалдам.
Фалдить (разг.) — об одежде, ткани: ложиться фалдами.

Толковый словарь иностранных слов Л. П. Крысина.- М: Русский язык,1998.

ПОЛА́ (край кожної з половин одягу, що розгортаються спереду), ПРИПІ́Л, ПРИПОЛА розм., ОМЕ́Т заст., ЗАПО́ЛА діал.; ФА́ЛДА (у чоловічому одязі з розрізом). Заревли мотори. Поли майорової шинелі забилися у цьому вихорові (П. Автомонов); Набравши повний припіл грушок, пошкандибала стара сновида, натужно спираючись на сукуватого костура (І. Стеценко); Маля в приполу горне мати (М. Масло); Спадає росою (миро) І на шитії омети ризи дорогої (Т. Шевченко); -Вдосвіта, поки народ іще в дворі не заворушивсь, повз кошару йдучи, ягня — під заполу (А. Головко); Сукман шиється з фалдами (О. Воропай).

СКЛА́ДКА перев. мн. (складена удвоє і загнута смужка тканини, паперу і т. ін.; такий згин на тканині), ФА́ЛДА, ЗГО́РТКА, БГА́НКА, ЗАЛО́М рідше. Він саме, попихкуючи люлькою, картинно стояв у свиті з рясними складками і сивій смушевій шапці (М. Стельмах); Марія обтягувала на собі спідницю, поправляла дрібні фалди (І. Нечуй-Левицький); Одежа червона важкими згортками пада униз (Дніпрова Чайка); Тога на ньому так уложена, як личить людині значно старішій, — широкими заломами і спущена в подолі низько, мало не до п'ят (Леся Українка). — Пор. збо́рка.

• ¬ приставка (0): -
• ∩ корень слова (1): ФАЛД;
• ∧ суффикс (0): -
• ⏰ окончание (1): А;

falda f, faldón m (de la chaqueta, de la levita)

[fałda]

ж.

fałda

Фа́лда:

— боковий або нижній край чоловічого одягу з розрізом; пола [51]

Пола, брижа, див. складка

2. volt

Tail, skirt (of a coat)

• šos