Значение слова "АЛОТРОПІЯ" найдено в 13 источниках

АЛОТРОПІЯ

найдено в "Фармацевтичній енциклопедії"

АЛОТРОПІЯ (грец. allos — інший + tropos — поворот, напрямок) — властивість хімічного елемента існувати у вигляді двох або декількох простих речовин — алотропних форм або модифікацій. Внаслідок цього загальна кількість простих речовин значно більша за число елементів.

Розрізняють А. складу і форми. У першому випадку алотропні модифікації відрізняються складом простої речовини, напр. O2 — кисень і О3 — озон. А. форми (поліморфізм) зумовлена різним розміщенням частинок у кристалах. Так, білий фосфор складається з молекул Р4, а кристали червоного мають полімерну структуру. Інколи, залежно від Tпл модифікації, алотропні модифікації позначають грецькими літерами (α-Fe, β-Fe, γ-Fe). Алотропні модифікації хімічного елемента відрізняються фізичними властивостями та хімічною активністю. Так, білий фосфор світиться у темряві, дуже отруйний, самозаймається на повітрі, легко вступає у хімічні реакції з іншими елементами. Червоний фосфор, навпаки, не світиться, не отруйний, не самозаймається, у хімічні реакції вступає при більш високих температурах, ніж білий фосфор. За певних умов одна алотропна модифікація простої речовини може переходити в іншу.

 БМЭ. — М., 1974. — Т. 1; Химическая энциклопедия. — М., 1988. — Т. 1.

Рой І.Д.

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

АЛОТРО́ПІЯ, ї, ж.

Здатність деяких хімічних елементів існувати у вигляді двох або кількох простих речовин (напр., вуглець існує у вигляді вугілля, графіту й алмазу).

Алотропія може бути зумовлена утворенням молекул з різним числом атомів або різною структурою кристалів (наприклад, графіт, карбон і алмаз); в останньому випадку алотропія є різновидом поліморфізму (з наук. літ.).


найдено в "Універсальному словнику-енциклопедії"

Здатність одного й того ж хіміч. елемента існувати у вигляді кількох простих речовин з відмінними фізич. і хіміч. властивостями (напр., хіміч. елемент вуглець існує у вигляді двох кристалічних речовин — алмазу і графіту) та у вигляді молекул, що мають назву фулеренів (хіміч. елемент кисень у вигляді кисню О2 і озону О3).


найдено в "УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)"
здатність одного й того ж хіміч. елемента існувати у вигляді кількох простих речовин з відмінними фізич. і хіміч. властивостями (напр., хіміч. елемент вуглець існує у вигляді двох кристалічних речовин - алмазу і графіту) та у вигляді молекул, що мають назву фулеренів (хіміч. елемент кисень у вигляді кисню О2 і озону О3).
найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-ї, ж.

Здатність деяких хімічних елементів утворювати дві або більше прості речовини, напр., вуглець існує у вигляді вугілля, графіту і алмазу.



найдено в "Словнику іншомовних слів Мельничука"
алотро́пія (від ало... і «...тропія») властивість хімічного елемента існувати у вигляді двох або більше простих речовин з відмінними фізичними і хімічними властивостями (алотропних модифікацій).
найдено в "Словнику іншомовних слів"
алотропія; ж. (ало... і ...тропія) властивість хімічного елемента існувати у вигляді двох або більше простих речовин з відмінними фізичними і хімічними властивостями (алотропних модифікацій).
найдено в "Українсько-польському словнику"

[ałotropija]

ж.

alotropia хім.


найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "
-ї, ж. Здатність деяких хімічних елементів утворювати дві або більше прості речовини, напр., вуглець існує у вигляді вугілля, графіту і алмазу.

найдено в "Большом украинско-русском словаре"


імен. жін. роду


найдено в "Орфографічному словнику української мови"
алотро́пія іменник жіночого роду
найдено в "Analytical Chemistry (Ukr-Eng)"
allotropy
T: 44