Не пой ты мне и сладостно, и нежно:
Утратил я давно с юдо́лью связь.
Моря души — просторны и безбрежны,
Погибнет песнь, в безбрежность удалясь.
А.А. Блок, «Не пой ты мне и сладостно, и нежно...»
Ах! не так ли в этой жизни,
В этой ю́доли забот,
В этом море, в этой призме
Наших суетных хлопот,
Мы — питомцы вдохновенья —
Мещем* в свет свой громкий стих.
Козьма Прутков, Возвращение из Кронштадта
ЮДО́ЛЬ, і, ж., книжн., заст.
Місце, де страждають, мучаться, терплять нестатки.
На мене погляд свій ясний, прихильний кинь І розкажи, хто ти: чи з власної ти волі, Чи з чарів, чи з чудес живеш у цій юдолі? (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича);
// Злигодні, турботи, смуток і т. ін.
То не хрестами блискавка махнула поміж хмар. Огнем прорізала і громом потрясла, – То ти, о революціє, ударами весла Земну юдоль понесла у простори (В. Поліщук);
Ніхто не міг покинути чорну юдоль печалі й безнадії – вона об'єднувала й деформувала не окремих людей, а їх сукупність, спільноту... (Р. Іваничук).
△ (1) Юдо́ль печа́лі й сліз – місце страждань, смутку, турбот.
Ти лиш відчув, апостоле, а нам на долю випало прожить життя у цій юдолі печалі і сліз (Валерій Шевчук).
ЗЛИ́ГОДНІ мн. (великі життєві труднощі, тяжке життя), ЗНЕГО́ДИ мн., НЕГО́ДА перев. мн., НЕЗГО́ДА, ВИПРО́БУВАННЯ перев. мн., БІДУВА́ННЯ, ХУРТОВИ́НА підсил. розм., НЕЗГО́ДИНА діал., ЮДО́ЛЬ книж., заст., НЕВЗГОДИ́НА рідко; ЛИХОЛІ́ТТЯ (часи тяжкого лиха, бідування народу). Загартований життєвими злигоднями, поет розучився цінити все те, що давалося легко (О. Ільченко); Були труднощі, нестатки, всякі інші знегоди, та Василь Пожар продовжував освіту (С. Олійник); Довго думає Оксана весняної теплої зоряної ночі про свої негоди (Грицько Григоренко); Згорда поглядають вони довкола, певні в своїх силах, байдужі до всяких життєвих незгод (М. Коцюбинський); Убогій Марусі здавалось, що вже настав кінець її бідування (І. Нечуй-Левицький); І серця жар, і пломенистий зір Я пронесу у всяку хуртовину Всім недругам моїм наперекір (А. Малишко); Для оптимістів.. щезають дрібниці, незгодини та труднощі, невдачі.. (Уляна Кравченко); Вважав (Славко) себе.. переможцем над дотеперішніми життєвими невзгодинами (Лесь Мартович); Після лихоліття знову розцвітає життя (О. Донченко). — Пор. неща́стя, тру́днощі.
Эпитеты литературной русской речи. — М: Поставщик двора Его Величества - товарищество "Скоропечатни А. А. Левенсон".А. Л. Зеленецкий.1913.
Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Павленков Ф.,1907.
-і, ж., книжн., заст.
Місце, де страждають, мучаться, терплять нестатки. || Злигодні, турботи, смуток і т. ін. || Життя з його турботами й печалями.
ж. уст. книжн.
юдоль печали — vallée f de larmes
юдоль скорби (печали) — valle de lágrimas